Герої не вмирають!

Стела і фотовиставка на честь Віктора Гурняка
Минуло п’ять років, відколи не стало відомого фотокореспондента, патріота Віктора Гурняка. Він загинув у зоні АТО, залишивши сумувати молоду дружину, донечку, батьків. Він був ще зовсім молодим, талановитим, спраглим до життя. Його любили друзі, співробітники, його героїзму та щирої вдачі не можуть забути побратими…
Пам’ятають про свого героя і тернополяни. Так, на п’яту річницю його героїчної загибелі вирішили увіковічити ім’я фотокореспондента та неподалік площі Героїв Євромайдану закласти на його честь сквер Волонтерів пам’яті Віктора Гурняка.
20 жовтня відбулося урочисте відкриття скверу. На цю подію прийшло чимало людей. Були батьки, рідні, друзі, знайомі, небайдужі тернополяни. Демонстрували також фотовиставку «Життєпис Віктора Гурняка у світлинах».  Тож відтепер кожен охочий може познайомитися із життям Віктора Гурняка із фото, де молодий усміхнений чоловік радіє життю.
Чи не найбільше зворушив присутніх виступ юних пластунів, котрі теж приїхали віддати шану герою, колишньому відданому учаснику товариства «Пласт». Серед них вирізнявся юнак, котрий дуже зворушливо під гітару заспівав улюблену пісню Віктора «Мій Лицарський хрест». Це – 13-річний Остап, рідний брат загиблого. Хлопець каже, що Віктор для нього – приклад мужності, доброти. Пригадує, скільки часу вони проводили разом, як брат навчав його різноманітним хлопчачим іграм, захоплено розповідав про «Пласт». Тож тепер, каже Остап, він докладе максимум зусиль, щоб стати гідним братом Віктора, і продовжить його справу.
Мати героя поділилася спогадами про сина. Розповідає, він змалку був дуже справедливим, а ще –  патріотом. Ніхто його цьому не навчав, він народився справжнім українцем. Тож, коли настав час відстоювати честь своєї держави, довго не думав.
«Герої не вмирають! Віктор і багато інших загиблих синів нашої Батьківщини живі. Вони живуть у наших серцях, у спогадах. Вони є гарним прикладом для підростаючого покоління», – каже мати Віктора Марія Гурняк.
Жінка наголошує, що сквер, який вони відкрили, не може бути місцем для смутку чи печалі. Навпаки, саме у цьому місці справжній патріот своєї країни має усвідомити значимість жертв хлопців і велич нашої України. Бо поки в нас є такі мужні хлопці, які захищають країну, мирне небо, доти є надія на краще майбутнє.
«Я дуже хотіла б, аби сквер був живим, щоб кожен міг прийти і щось своє створити, виставляти світлини і демонструвати творчість”, – додала пані Марія.
До слова, до облаштування скверу долучилися небайдужі тернополяни. Напередодні друг Віктора Назар Зелінка оголосив про збір коштів. І вже за короткий час вдалося зібрати необхідну суму. Тож рідні, друзі, батьки щиро вдячні жертводавцям.
Зоряна ДЕРКАЧ