Тернопільщина за реформу лісового господарства, але…

«Ми – за реформування лісового господарства та підтримуємо Стратегію, розроблену робочою групою Держлісагентства, а не таємну, кулуарну, представлену на засіданні уряду», – таким лейтмотивом лісівники Тернопільщини розпочали мирну акцію протесту 28 листопада на майдані Героїв Небесної сотні, спрямовану на недопущення реалізації Стратегії реформування лісового господарства до 2022 року, яку прийняли без обговорення та оприлюднення для ознайомлення широкого кола громадськості.
На противагу Стратегії, яку, крім авторів із Міністерства аграрної політики та продовольства України, ніхто не бачив, у Держлісагентстві України робоча група з провідних лісових науковців, громадських активістів, міжнародних експертів і фахівців лісової галузі, які розуміють ліс зсередини і знають, як ніхто, проблеми лісового господарства, опрацьовувала Стратегію розвитку лісового господарства України, аналізувала та враховувала досвід комплексного реформування лісової галузі низки європейських країн протягом останніх 20 років.
Її було затверджено колегією Держлісагентства України у вересні та розглянуто й обговорено на колегіях управління й нарадах лісогосподарських підприємств.
У проекті Стратегії Держлісагентства прописано негативний міжнародний досвід надання лісів у концесію. Зокрема, таку модель управління застосовують у країнах (Канада, Росія та деякі країни Африки) зі значною лісистістю та віддаленістю лісових масивів, відтак держава не може забезпечити ефективне управління ними. До речі, російські ліси демонструють «покращення», а лісове господарство майже повністю розвалено. Гіркий смак концесії відчули у Болгарії та Грузії, тож там швидко відмовилися від концесійної моделі управління лісовим господарством та повернувшись до старої моделі управління лісами. До слова, лісистість України – 15,9% (Тернопільщини – 13,3%), та й віддаленість лісових масивів не є характерною для державного лісового фонду, тому держава має змогу ефективно ними управляти.
Також Держлісагентство висвітлило положення щодо створення фонду розвитку лісового господарства при збереженні державної підтримки та зазначило особливості його формування та використання. Прописано і механізм удосконалення інституційної структури лісового господарства. Крім того, передбачено диверсифіковане фінансування – ведення лісового господарства на півдні та сході має фінансуватися з державного бюджету, а також передбачено створення окремого фонду для всієї галузі. До речі, питання створення нової державної системи фінансово-економічного забезпечення ведення лісового господарства шляхом утворення Лісового фінансового фонду знайшло підтримку в Мінагрополітики України.
Тож звідкіля взялася нова Стратегія? На перший погляд, у цій стратегії ніби нічого загрозливого немає. Це – якщо уважно не вчитуватись. Найцікавіше починається з 1 пункту, 3 підпункту «Напрями та механізми досягнення цілей». Читаємо: «…передача функцій здійснення господарської діяльності у сфері лісового та мисливського господарства новоствореному суб’єкту господарювання державної власності, повноваження щодо управління корпоративними правами якого буде здійснювати Кабінет Міністрів України».
Фактично державні підприємства позбавляють статусу юридичної особи. А відтак, лісове державне підприємство не зможе нічого здійснити самостійно. Тож про яку вчасну посадку лісів, догляд за ними, санітарні заходи може бути мова, якщо за всіма дозволами потрібно буде їхати в столицю. Природа не чекатиме й хвороби лісів теж.
Маємо «гарний» приклад того, що зробили зі спиртової галузі на Тернопільщині. Чи потрібно знову вчитися на своїх же помилках та ставати енну кількість разів на одні й ті  самі граблі? І чи допоможе це? А що на це скаже загальнодержавна децентралізація? Питання риторичні.
Тож обурюються лісівники Тернопільщини. Власне, це стало тієї останньою краплею в чаші лісівничого терпіння, тому й зібралися на мітинг, мирний поки що.
– Так не може більше тривати, – каже голова Тернопільської обласної організації профспілки лісового господарства України Людмила Рибачук. – Стояти осторонь ми не будемо. Підтримуватимемо нашу галузь, боротимемося за неї до останнього та не допустимо приватизації лісів. Тож на акції прийнято ключові вимоги:
– відміна рішення КМУ 15 листопада 2017 року щодо схвалення Стратегії реформування лісового господарства та інституційного розвитку до 2022 року;
– взяття за основу проекту Стратегії розвитку та реформування, напрацьований у Держлісагентстві фахівцями лісового господарства, міжнародними експертами та всіма зацікавленими сторонами, продовживши її подальше опрацювання;
– беззаперечну відмову від ідеї створення єдиного лісогосподарського підприємства, що може призвести до ліквідації діючих лісогосподарських підприємств;
– прискорення внесення змін до відповідних законодавчих актів із метою фінансового врегулювання діяльності галузі та створення Лісового фінансового фонду;
– передбачити пряме підпорядкування Держлісагентства Кабінету Міністрів України та виведення його з-під координування Міністерства агрополітики та продовольства;
– одночасно з ухваленням Закону України «Про Державний бюджет України на 2018 рік» визначити Держлісагентство України головним розпорядником бюджетних коштів.
Одразу ж після приїзду зі Всеукраїнських зборів профспілкового активу лісогосподарської галузі Тернопільська обласна рада профспілок лісового господарства звернулася до голови Тернопільської обласної ради Віктора Овчарука та голови облдержадміністрації Степана Барни щодо недопущення реалізації Стратегії, прийнятої КМУ. А 24 листопада, на сьомій сесії Тернопільської обласної ради, депутати підтримали таке звернення, адресоване Президенту, Верховній Раді та Прем’єр-міністрові України.
Крім того, отримано підтримку від усіх народних депутатів України, які представляють Тернопільщину у Верховній Раді України, а також голів райдержадміністрацій та районних рад.
Продовженням мітингу стала зустріч із заступником голови Тернопільської облдержадміністрації Ігорем Вонсом в актовій залі лісового управління та начальником управління Олегом Яремком.
– Ми не стверджуємо, що лісове господарство не потребує змін, – зауважує Ігор Вонс. – Потребує. Однак не розуміємо поки що, які плани на наступні 5-10 років накреслює ця Стратегія, як буде здійснюватися її фінансування, за рахунок яких джерел. Я переконаний, що це мають бути державні, місцеві кошти, до того ж ще й міжнародна технічна допомога. На колегії ми розглянемо питання і звернемося до Кабінету Міністрів з вимогою переглянути ухвалену Стратегію, внести корективи і виправити ситуацію, яка на сьогодні є дорогою в нікуди.
– 21 листопада підписано Указ Президента №381, який гласить про збільшення лісистості та відтворення лісових насаджень, що має забезпечити Програма «Ліси України – 2030», – каже начальник управління Олег Яремко. – Чи передбачає це Стратегія? Якою буде подальша доля тих лісів, які сьогодні є в державній власності? Хто розуміє, що таке вирощувати ліс, той знає скільки потрібно часу, наприклад, щоб виростити дуб. А ліс існує не лише для заготівлі і переробки деревини, його завдання і функції набагато більші.
До слова, на засіданні колегії Тернопільської облдержадміністрації, яка відбулася 29 листопада, її головуючий, очільник ТОДА Степан Барна, підтримав звернення лісівників, наголосивши, що заробітна плата в лісових господарствах є вищою в області, а підприємства є справними платниками податків та зборів і є прибутковими, відтак, працюють і надалі мають працювати на благо держави й області, перебуваючи державному статусі. Отже, звернення скеровано до Кабінету Міністрів України.
Далі буде.

Марія САБАН