Актуальні думки про медичну реформу

В області з робочим візитом перебувала в. о. Міністра охорони здоров’я України Уляна Супрун. Без зайвого бюрократичного галасу та чисельних супроводів вона проінспектувала діяльність ряду медичних закладів, вивчила практику підготовки студентів у Тернопільському медичному університеті, а також разом із головою облдержадміністрації Степаном Барною та головою обласної ради Віктором Овчаруком  відкрила новоутворену за кошти державного Фонду регіонального розвитку оперативно-диспетчерську службу на базі центру екстреної медичної допомоги.
Спілкування з пані Уляною Супрун, експертами та намагання ефективно здійснити позитивні зміни в області спонукали до цих актуальних роздумів стосовно медичної реформи голови ОДА Степана Барни:
«Без найменших сумнівів розумію необхідність докорінного реформування усієї системи охорони здоров’я України. І навіть те, що наразі лише пропонується реформою, зокрема: гроші для людей, а не для ліжко-місць; державне стимулювання праці сімейних лікарів, до яких підуть пацієнти; чіткий поділ послуг на платні і безкоштовні; удар по лікарських хабарах; удар по тіньових схемах у медицині; нова якість підготовки лікарів первинної ланки; технічна модернізація галузі; запровадження світового досвіду організації охорони здоров’я людей, вселяє оптимізм і віру в те, що держава незабаром вже буде спроможна забезпечити одне з найважливіших конституційних прав громадян.
Як відомо, до 1 січня 2018 року має стартувати перший етап – реформування первинної медичної допомоги, основою якої є сімейний лікар, який має знати всі проблеми зі здоров’ям своїх підопічних, незалежно від віку чи статі, і надавати їм весь обсяг первинної медичної допомоги. Тому кваліфікація такого лікаря – основна проблема! Правду кажучи, сьогодні сімейні лікарі, – це здебільшого нашвидкуруч перекваліфіковані педіатри, терапевти тощо. А має бути спеціаліст багатовекторної підготовки. І тут роль нашого медичного університету має бути визначальною! Ми цього вимагатимемо.
По-друге, такого висококласного спеціаліста слід забезпечити відповідною матеріально-технічною базою. В області вже є сімейні амбулаторії, які можуть бути прикладом організації першого рівня надання медичних послуг. Ми ставимо перед собою амбітне завдання – впродовж 2018 року забезпечити їх роботу на всій території області. Отож, 2018 рік ми оголосимо роком сільської медицини.
По-третє, першочерговим завданням є і забезпечення комп’ютерною технікою, Інтернетом, програмами для єдиного реєстру населення (інтегрована інформаційно-аналітична система обліку стану здоров’я громадян).
Як пілотний такий реєстр вже працює у Збаразькому районі.
По-четверте, праця сімейного лікаря має бути фінансово мотивована. Саме дія алгоритму «гроші – за пацієнтом» має це забезпечити. Вже підраховано, що один сімейний лікар може вести від 1500 до 2000 пацієнтів і заробляти до 150 тисяч гривень у рік.
Крім того, для сільського лікаря держава планує будівництво житла, яке з часом перейде у його власність на безоплатній основі. Область готова до співучасті у вирішенні цього питання.
І чи не одне із найважливіших завдань – забезпечити належний стан сільських доріг, якість яких дала б змогу надавати швидку та вчасну медичну (чи іншу) послугу сільському жителю. Вже цього року дещо зроблено. Не так багато, як би того хотілося, бо основні зусилля ми зосередили на будівництві двох магістралей – «Тернопіль-Львів» і «Тернопіль-Дубно», які завершимо до кінця року. А наступний буде для області роком відновлення та ремонту доріг місцевого значення. Передбачаємо з усіх джерел фінансування залучити для цього близько 400 млн грн, а це – сотні кілометрів автошляхів.
Є й питання, які потребують врегулювання на рівні Міністерства охорони здоров’я:
Перше. Впродовж останніх кількох років суттєво підвищили рівень надання медичних послуг районні лікарні, зокрема у Теребовлі, Борщові, Чорткові, Заліщиках. Між ними навіть відбувалося певне змагання за право отримати статус окружної. Саме у їхньому середовищі виникло питання стосовно обгрунтованості рішення МОЗу про розширення повноважень головних лікарів щодо штату, навантаження лікарів та ліжкового фонду. На їхню думку, до вирішення цих питань слід підходити не із суб’єктивної, а з наукової точки зору. Отож, ми пропонуємо на рівні усієї держави провести грунтовний аналіз того, скільки і якого рівня нам необхідно відповідної медичної техніки; скількох лікарів кожної спеціальності; скільки ліжкового фонду; скільки і якого медикаментозного забезпечення тощо.
Друге. Перехід медичних закладів у статус комунальних неприбуткових підприємств – ідея хороша. Однак, на думку фахівців, на рівні МОЗу мають бути вироблені уніфіковані правила щодо чітких кроків, як зробити такий перехід; відпрацьована система ціноутворення; визначені податкові відносини. Щоб кожен не видумував щось своє.
Загалом за реалізацію завдань, визначених медичною реформою, варто боротись, і ми це робитимемо послідовно і наполегливо».
Записав  Володимир БАВОРІВСЬКИЙ