Степан БАРНА: «Реформувати державу маємо рішуче та впевнено»

9 жовтня голова облдержадміністрації Степан Барна відзначав день народження. Однак на святкування часу нема. А для спілкування з читачами нашого часопису довелося знайти. Користуючись нагодою, колектив газети «Свобода» щиро привітав Степана Степановича. Наш журналіст не міг не запитати, яке це відчуття – у 38 років обіймати найвищу державну посаду в області.
– Уже третій рік я намагаюся виправдати це високе довір’я щоденною наполегливою працею, прагнучи приносити користь області та людям. У цьому сенсі почуваюся впевнено. Принаймні мені не соромно за те, що вдалося зробити. Скажімо, за темпами розвитку сільськогосподарського виробництва область посідає одне з перших місць у державі. Не пасемо задніх і в дорожньому будівництві, впровадженні реформ децентралізації влади і щодо темпів зростання реальної заробітної плати…
Безумовно, хотілося б значно кращих показників, особливо стосовно прискореного зростання економіки, добробуту людей праці та пенсіонерів, їх соціального захисту. Але ми переживаємо складний період змін, період трансформацій в організації управління державою, і на цьому шляху є чимало надскладних перепон: від війни з агресором – до корупції та інших рудиментів суспільного застою, які пожирають і наш національний потенціал, і суспільну мораль, і людські ресурси…
Саме розпочали реформи, зокрема децентралізації влади, у галузях охорони здоров’я, освіти, пенсійного забезпечення, мета яких розірвати гордіїв вузол старої олігархічно-кланової системи управління. На черзі – аграрна реформа, кардинальні зміни у сфері управління державним та комунальним майном, земельними ресурсами, усім виробничим потенціалом країни… Без цих змін суспільству не обійтися, без них ми консервуємо діючу систему олігархату, кланів, латифундистів, корупції… Чи хоче цього більшість українців? Однозначно – ні!
– Зрозуміло, що не хоче, але часто піддається впливу популізму окремих політсил, які продовжують діяти методами залякування та брехні.
– На мій погляд, держава у цих процесах має орієнтуватися виключно на доцільність для переважної більшості суспільства. Саме такий підхід було продемонстровано ухваленням пенсійної реформи. Переконаний, люди підтримують ці зміни, бо вони спрямовані на подолання несправедливості у нарахуванні пенсій та відкривають перспективу зацікавленості кожної людини самостійно думати і дбати про забезпеченість у старості. Так є у всьому цивілізованому світі… Вважаю, що саме таким чином – рішуче і впевнено – держава має діяти і стосовно вирішення усіх інших питань реформування нашого суспільного дому.
– Степане Степановичу, ваші часті зустрічі з послами, консулами, іншими офіційними представниками європейських країн – це особисті контакти чи реальне втілення в життя політики нашої держави, спрямованої на європейськість вибору?
– Зрозуміло, що я в цьому питанні дотримуюся норм, визначених державою, але й певну ініціативу проявляю. Скажімо, зустрічі з послами країн Вишеградської четвірки (Польщі, Чехії, Угорщини та Словаччини) на Тернопільщині вже стали традиційними – щорічними. Ці держави, як і ми тепер, у 1990-х розпочинали співпрацю з підписання угод про зони вільної торгівлі. Це сприяло стрімкому зростанню їхніх вітчизняних економік. А сьогодні всі вони – члени Європейського Союзу та НАТО і значною мірою впливають на визначення перспектив участі у цих інституціях України. Саме в цій площині ми і контактуємо. Я намагаюся робити все (що в моїх силах і компетенції), аби прискорити процес входження нашої держави у ці структури. З іншого боку, ми вже маємо позитивне сальдо у торговельних відносинах з країнами Європи і світу, і обсяги щороку зростають. Відрадно й те, що ми упродовж останніх років експортуємо не лише сировину (зерно, м’ясо, ліс), а й готові товари (олію, масло, крупи, борошно, меблі, консерви…). І в цьому теж сприяють наші зарубіжні контакти.
– Яка ваша оцінка «мовного питання», закріпленого нещодавно у новому Законі «Про освіту»?
– Позитивна, однак з нотками тривоги. З одного боку, держава реально повернулася до виконання положення Конституції України, у якому визначено статус української мови як державної. Президент заявив: «Про що тут дискутувати? Кожен громадянин України, який закінчує школу, повинен уміти розмовляти українською»!
 
З другого боку, в нинішніх умовах нам не можна втрачати жодної, навіть найменшої міжнародної підтримки і на шляху до наших європейських устремлінь, і в протистоянні з російським агресором. Тому важливо максимально переконливо донести до наших європейських та світових партнерів всю правдиву інформацію про зміни до Закону «Про освіту».
А ще мене турбують питання, які стосуються повноти застосування державної мови у всіх сферах суспільного, політичного, державного життя. Вже не кажу про побут. Ось тут проблем, на мій погляд, більше, ніж в освіті, і з цим треба щось робити…
Розмовляв
Володимир БАВОРІВСЬКИЙ