Зірка сцени

22 вересня 2017 р. в приміщенні державного архіву відбулось відкриття виставки «Зірка сцени», присвячена 145-річчю від дня народження видатної української співачки, уродженки Тернопілля Соломії Крушельницької. Відкрив виставку директор архіву Федір Полянський. Присутні на відкритті заступник голови Тернопільської облдержадміністрації Юрій Юрик і заступник голови Тернопільської обласної ради Любомир Крупа розповіли про значення постаті Крушельницької для України і всього оперного мистецтва світу. Директор Тернопільського музичного училища Лариса Римар наголосила на потребі виховання молодих талантів Тернопільщини на прикладі життя і творчості видатної землячки. Голова благодійного фонду «Соломія» Марта Подкович розповіла про діяльність фонду і цікаві факти з життя співачки. Учні 8-Б класу Тернопільської ЗОШ №6 продекламували вірші, присвячені С. Крушельницькій. З експозицією виставки всіх присутніх познайомила архівіст І категорії Марія Дацків. Діятиме виставка протягом місяця.

Серед відомих жінок, котрих дав світовій культурі український народ, вагоме місце займає постать уродженки подільської землі Соломії Крушельницької. Її незрівняної краси лірико-драматичне сопрано діапазоном майже в три октави (рідкісне явище в світовому оперному мистецтві) тріумфально полонило Італію, країни Європи і Південної Америки.
Народилася майбутня зірка сцени в с. Білявинці Бучацького повіту 23 вересня 1872 року. Музика ввійшла в життя Соломії з раннього дитинства, з колискових пісень матері Теодори, яка була донькою священика і письменника Григорія Савчинського, мала гарний голос і любила співати народні пісні. Батько Амвросій Крушельницький – священик, захоплювався поезією, грав на скрипці і фортепіано, знав кілька мов. Родина часто переїжджала, а коли Соломії було 6 років, вони переїхали у с. Біла Тернопільського повіту. Батько бере активну участь у духовному і культурному житті села: організовує читальню «Просвіта», хор, в якому співала і Соломія з сестрами Осипою та Оленою. В 1883 році мала Соломія Крушельницька вперше виступила як солістка на концерті в Тернополі, виконавши пісню «На городі коло броду». У 1884 році в місті за ініціативою Олександра Барвінського і участю А. Крушельницького, Є. Барвінської, Й. Вітошинського, В. Лучаківського організовано товариство «Руська Бесіда», при якому діяли чоловічий і жіночий хори. На Шевченківських концертах і вечорницях товариства сестри Крушельницькі у складі хору виконували пісні з оперет М. Вербицького і М. Лисенка, українські романси.
Водночас з концертними виступами юна Соломія розпочала здобуття музичної освіти у Тернопільській музичній школі польського «Товариства приятелів музики», що винаймала приміщення на вулиці Сагайдачного, 10 (у подвір’ї колишньої гімназії).
У вересні 1891 року дівчина поступила на вокальний факультет Львівської консерваторії Галицького музичного товариства. Дирекція консерваторії відзначила надзвичайні здібності молодої співачки: на конкурсних концертах у 1892 р. Соломія одержала Похвальний лист і бронзову медаль. У квітні 1893 року на сцені театру Скарбка у Львові вона з великим успіхом дебютує. За рекомендацією знаменитої італійської співачки Джемми Беллінчоні, яка в той час гастролювала у Львові, молода Соломія восени 1893 року для вдосконалення майстерності разом з батьком виїжджає до Італії, взявши кредит у банку. У Мілані вона навчається співу бельканто у знаменитого професора Фаусти Креспі. Соломія стала її найздібнішою ученицею. У 1895-1898 роках гастролює у Львові, Кракові, Італії та на півдні Франції. З 1892 по 1902 роки Крушельницька – примадонна Варшавської опери. У 1910 році сталася важлива подія в житті співачки: вона вийшла заміж за італійського музикознавця, мера міста Віареджо Чезаре Річчоні. Це, безумовно, сприяло ростові артистки. У її репертуарі було понад шістдесят партій світової оперної класики. «Найбільші театри земної кулі сперечаються за право приймати у себе видатну співачку» – писала преса.
В зеніті слави у 1920 році С. Крушельницька залишає оперну сцену і присвячує себе концертній діяльності. У 1927-1928 роках співачка здійснила гастрольне турне по Канаді та США. У сольних концертах Соломія Амвросіївна обов’язково виконувала українські народні пісні і твори українських композиторів, які безмежно любила. За свідченням численних критиків і авторів спогадів про Крушельницьку, її сольні концерти проходили з такими ж небувалими тріумфами, як і виступи на оперній сцені. Але незважаючи на славу і тріумфи, зв’язок артистки з батьківщиною не розривався ніколи: з будь-якого приводу і без нього співачка приїжджає на рідну землю дуже часто.
Після смерті чоловіка у 1936 році, співачка все більше почала схилятися до думки повернутися на Батьківщину, і в серпні 1939 року вона назавжди залишила сонячну Італію і повернулася до Львова, де ще у 1903 році купила будинок для матері і сестер. Але радянська влада націоналізувала будинок співачки, залишивши їй лише кілька кімнат на другому поверсі, в яких вона мешкала з сестрою Ганною. Під час нацистської окупації міста Крушельницька дуже бідувала, тому давала приватні уроки вокалу. У післявоєнні роки вона починає працювати у Львівській державній консерваторії  ім. Лисенка.
16 листопада 1952 року перестало битися серце великої української співачки. Поховали Крушельницьку на Личаківському кладовищі у Львові неподалік могили Івана Франка.
В експозиції виставки «Зірка сцени», яка відкрилася в держархіві області, представлені світлини, публікації, які розповідають про життєвий та творчий шлях нашої землячки. Представлені також численні видання, в котрих дослідники висвітлюють віхи життя нашої землячки.  Цікавим є той факт, що до 1978 року датою народження Соломії Крушельницької вважався 1873 рік. Справедливість була відновлена на підставі віднайденого метричного свідоцтва (копія його є в експозиції виставки). Тому ювілеї, які відзначалися світом і радянською владою, відбулися пізніше від правдивої дати: 1973 рік рішенням ЮНЕСКО був проголошений роком С. Крушельницької. Підтвердженням цього є і документи Тернопільської обласної ради за 1973 рік про відзначення 100-річчя від дня народження співачки, що наявні серед експонатів. Зацікавить відвідувачів і світлина пам’ятника прекрасної роботи на могилі батьків співачки. Його привезла Соломія з Італії, яка є в експозиції виставки. Третій розділ виставки присвячений вшануванню пам’яті С. Крушельницької. Багато документів, які це висвітлюють, зібрані у фондах Б. В. Хаварівськогоі Б.Б. Ельгорта. Серед них – запрошення на ювілейні заходи, програми концертів тощо. Останній розділ виставки представляють документи, передані головою благодійного фонду «Соломія» Мартою Подкович, які висвітлюють діяльність самого фонду і всі перипетії, пов’язані з пошуком місця, коштів і будівництвом пам’ятника славетній землячці в нашому місті, чим, власне, і займався даний фонд. Це, зокрема, публікації у пресі, запрошення і програми благодійних концертів, які проводились для збору коштів на спорудження пам’ятника, світлини.
Життя славетної примадонни стало прикладом того, як людина може досягти всього у своїй кар’єрі лише завдяки власному таланту, копіткій праці, наполегливості у досягненні своєї мети та самопожертві в ім’я мистецтва.
М.  Дацків,
архівіст І категорії