Тернопільські ресторатори, віддайте наш фестиваль…

Так можна назвати лист-звернення депутатів селищної ради Коропця Монастириського району, що надійшов на адресу редакції. Його можна вважати і криком душі, і відгуком на публікацію в газеті «Свобода» від 5 липня 2017 року під назвою «Тернопіль – місто рекордів і фестивалів чи… торгашів і шахраїв?»
Автор статті Віктор Кулик, зокрема, пише: «Ніби ж нещодавно було, а вже й забулося. Тепер чекаємо на 6–9 липня, коли на території парку ім. Шевченка відбудеться черговий фестиваль «Короп-фест». Мабуть, організатори перенесли його з Коропця до Тернополя, бо тут можна отримати більший зиск…»
В Інтернеті з «Тернопільських гарячих новин» теж дізнаємося: «Рибний фестиваль «Короп-фест» цього року будуть уперше проводити у Тернополі впродовж 4-х днів у парку ім. Шевченка. Зі слів організаторів, на тернополян та гостей міста чекатимуть смачні рибні страви. Нагадуємо, що раніше «Короп-фест» відбувався у Коропці».
Коли про це дізналися в селищі, то коропчани почали запитувати: «А як це могло статися? Як організатори фестивалю могли на таке піти? Хто дав згоду?» Перенесення фестивалю обурило багатьох людей. Вони почали звертатися до депутатів місцевої ради.
Реагуючи на їх звернення, обранці вирішили попросити газету «Свобода» опублікувати наші претензії, а також просити допомогти нам з’ясувати це питання.
«Хочемо поінформувати і нагадати жителям Тернопілля, що фестиваль «Короп-фест» проводили у Коропці з 2008 року. До нас на свято з’їжджалося багато людей, уродженців селища, жителів області, України та діаспори. Всім цей захід подобався, всі одностайно його підтримували і просили проводити його й надалі. Однак фінансові негаразди, війна, зміна керівництва селища, послаблення підтримки з боку владних структур – все це призвело до того, що фестиваль не отримав статусу ні районного, ні обласного.
Однак  «Короп-фест» у Коропці ніхто не закривав і від нього не відмовлявся. Ми розуміємо, що його назва може бути пов’язана з назвою як населеного пункту, так і  риби короп, що водиться в місцевій річці Коропець. З огляду на перший варіант, то фестиваль ніколи не може переїхати до Тернополя. Якщо ж його назва походить від риби, то чому організатори рибного фестивалю в обласному центрі не назвали свій фестиваль, наприклад, «Щука-фест», «Карась-фест», «В’юн-фест»?
Ми залишаємо за собою право проводити у Коропці свято «Короп-фест» і надалі, а керівництво Тернопільської області просимо нас підтримати.
18 липня 2017 року».
Редакція «Свободи» попросила одного із засновників фестивалю – виконавчого директора Тернопільського регіонального відділення Асоціації міст України Ігоря Гірчака прокоментувати ситуацію. «Ідея проведення фестивалю виникла у нас разом із науковцем, дослідником Дністровського каньйону Сергієм Хлєбасом, – розповів Ігор Гірчак. – Пізніше приєднався ресторатор Михайло Гросуляк. Цьогоріч звернулася гільдія тернопільських рестораторів з пропозицією провести фестиваль «Короп-фест» у Тернополі. Ми погодилися, тому що не побачили зацікавлення у Коропці. Щоб проводити фестиваль такого рівня, має бути зацікавленість громади, а не щоб ми приїхали, все організували, закупили рибу та інше і зробили для громади свято. Проведення такого фестивалю – це ще й значні фінансові затрати, а нам  вони не під силу. Якщо буде справжнє зацікавлення громадськості Коропця, ми обома руками «за», аби й надалі проводити фестиваль «Короп-фест» у Коропці».
Що ж, сподіваємося, конфлікт вичерпано. А коропчанам, які хочуть проводити фестиваль «Короп-фест» на своїй малій батьківщині, бажаємо більше активності та наполегливості… А ще радимо: щоб ви були незалежними від сторонніх організаторів не сподівалися на тернопільських рестораторів, аби від вас більше ніхто не зміг забрати фестиваль, змініть його назву, наприклад, на «КоропецьФест», чи «ФестКоропець», зареєструйте його і самі займайтеся організацією. Повірте, люди, які вам допоможуть, обов’язково знайдуться. Ви ж маєте небайдужого народного обранця від свого округу Миколу Люшняка, є й депутат Верховної Ради Михайло Довбенко, який народився у селищі. Коропець – батьківщина економіста світового рівня Богдана Гаврилишина, котрий залишив після себе багато небідних учнів. Діє і благодійний фонд його імені. До того ж у громаді є й підприємці. А основне – ви, об’єднавшись для спільної мети, гори можете звернути, а не тільки фестиваль організувати і провести.
Віктор КУЛИК