Захищаючи Україну, ми захищаємо Європу

У переддень великого християнського свята Покрова Пресвятої Богородиці й офіційного заснування  Української повстанської армії свій допис з нагоди цієї славної дати приніс голова Зборівської районної громадської організації ОУН-УПА Микола Самиців. Він – людина незвичайної долі. Передусім тому, що у 94 роки сам добирається до редакції аж зі Зборова. За плечима у нього звитяжна повстанська біографія. У 1940-му став членом ОУН, наступного року закінчив підстаршинську школу у званні хорунжого. За наказом легендарного генерала Романа Шухевича вступив до дивізії «Галичина», де здобував офіцерський вишкіл. Брав участь у боях під Бродами. Боротьбу з більшовицькими бандами продовжував до поранення у 1946 році. Пан Микола – довголітній політв’язень, який пройшов через пекло московських тюрем і концтаборів, але не зламався. Останніми роками під повстанським псевдо «Дуб» він часто дописує до нашого видання.
Покрова Пресвятої Богородиці – одне з найшанованіших українським народом християнських свят. Цей день для нас, нащадків славних лицарів-козаків, символізує зв’язок поколінь, історичну та звичаєву традицію. Адже здавна Пресвяту Богородицю вважали покровителькою козацького війська й усього українського народу. З вірою та надією наші предки зверталися до високої покровительки, покладалися на її непереможну опіку. Глибоко символічно й те, що на цей день припадає ще одна яскрава сторінка нашої легендарної історії – 74 річниця народження  Української повстанської армії. Тож сьогодні  ми молитовно просимо у Пресвятої Богородиці миру. Коли сини України гинуть на сході, захищаючи свою незалежність, вони також захищають Європу від повернення імперського мислення. Скажений Путін нав’язав війну Україні. 74 роки відділяють нас від того часу, коли Українська повстанська  армія  розпочала свої перші непереможні бої з німецькими й російсько-більшовицькими бандами окупантів. У розпалі героїчної революційної боротьби українського народу  ламалась сталь і лилася гаряча кров найкращих твоїх синів і дочок, Україно, у нерівних  жорстоких боях за твою волю – спершу з німецькими, а згодом з російсько-більшовицькими бандами. Не маючи ні державних структур, ні зовнішньої підтримки, а спираючись лише на український народ, УПА понад десять років жертовно і високоорганізовано боролася за свободу і незалежність України,  за Українську самостійну соборну державу.
Густо полита кров’ю наша українська земля. УПА  з минулого дає нам сили для боротьби сьогодні. Нині  ми вшановуємо пам’ять полеглих, згадуємо  тих, хто поставив  свободу рідного народу понад свої особисті інтереси і понад власне життя. Вони віддали себе служінню нації до останнього подиху. Сьогодні ми згадуємо їх приклад, бо боротьба за українську Україну з московськими бандами на сході триває. Боротьба за омріяний край, в якому запанує справедлива українська влада, ще не завершилась. Як казали стародавні греки, «з жертовників минулого беріть вогонь, а не попіл».
Жертви поколінь  героїв розпалили у серцях нащадків ще більшу любов до рідного краю, додали рішучості, мужності й відваги. Вони дають усім нам натхнення до щоденної праці та боротьби проти московсько-більшовицьких банд загарбників. Історія… Твоя історія, український народе, це – тяжкий, кров’ю политий, щедро усіяний тілами хоробрих, мученицькою смертю полеглих, славних твоїх синів і дочок шлях. Тернистий шлях до цієї волі. За цю волю боролися ті, хто є гордістю нашого народу: козацтво запорізьке, гайдамаки, січові стрільці, дивізія «Галичина», УПА. Численні представники тих поколінь нашого народу, які 74 роки тому стали в ряди УПА до нерівної визвольної боротьби проти німецьких та російсько-більшовицьких  банд окупантів   України.  По-різному склалися їх долі. Хтось загинув, велично задивився в синє небо над полем останнього свою бою, хтось стік кров’ю у темних московських катівнях, чиїсь кості зосталися у холодній сибірській землі. Відзначаючи 74 роковини утворення  Української повстанської  армії, яка стала на прю проти грізного московського ворога, захищаючи український народ і його державу, пам’ятаймо, ми – нащадки козацького роду! Усім їм – знаним і незнаним борцям за волю України і  святої української землі – наш доземний уклін. У 25-у річницю існування  незалежної соборної Української держави і 74-у річницю створення  Української повстанської  армії віддаймо належну честь і славу її творцям, командирам і стрільцям, які своєю боротьбою прискорили розвал  московсько-більшовицької імперії, на руїнах якої постала  в нових обставинах вільна незалежна соборна держава Україна як вислід усіх попередніх визвольних змагань. Вічна слава  Українській повстанській армії, її командиру генерал-хорунжому Роману Шухевичу й організатору Степану Бандері!
Слава Україні!
Героям Слава!
Микола САМИЦІВ,
хорунжий ОУН-УПА
м.Зборів