Ігор ГУДА: «Влада має перейняти європейський досвід і підвищити енергоефективність в будинках українців»

Разом з іншими проблемами, Україна отримала у спадок від Радянського Союзу енерго-не-ефективні будинки, зношені комунікації, через які відбуваються грандіозні втрати енергії, а також звичку марнотратного ставлення до усіх видів енергії. Це почало змінюватися лише тоді, коли українці, загнані у комунальне рабство, почали ощадливо ставитись до енергії. І якщо нині кожен українець намагається вчасно закрутити кран, щоби вода не бігла даремно, вимкнути зайве світло у кімнатах, та вмикати котел лише тоді, коли справді є потреба, то з глобальними заходами з підвищення енергоефективності — складніше, адже тут поодинці люди фактично безсилі. Щоби підвищити енергоефективність та допомогти мешканцям зменшити суми в рахунках за комунальні послуги, потрібна комплексна програма і конкретна допомога держави в кожну оселю, вважає директор компанії «Креатор-Буд» Ігор Гуда.
На його думку, керівництво держави має врахувати, що українці просто неспроможні сплачувати космічні суми за газ, тепло, воду та електроенергію, а субсидії вирішують проблему лише частково. Адже енергія сьогодні є дорогою і використовується нераціонально через величезні втрати, які можна мінімізувати, застосувавши енергоефективні технології.
— У країнах ЄС енергозбереження закріплено на законодавчому рівні, причому, Україну з країнами Європи розділяє величезна прірва. Заходи з підвищення енергоефективності в тій самій Польщі чи Німеччині почали впроваджувати ще в 1991 році, коли в нас про це ніхто не думав, — зауважив Ігор Гуда. — У Європі влада активно залучає до участі в нових проектах кошти приватних підприємців, які за це отримують різноманітні заохочення, безвідсоткові кредити, податкові пільги. Таким чином, вкладаються кошти в майбутнє, бо від впровадження енергоефективних технологій, як бачимо з досвіду європейських країн, виграють усі. Україні варто перейняти цей досвід, приватний бізнес радо піде на зустріч.
Позитивний досвід змішаного фінансування енергетичних проектів має також і Польща, де вміло використовується система податкових пільг. У Польщі влада намагається за допомогою державних важелів постійно розширювати коло кредиторів для проведення заходів з енергозбереження, що потребують значних коштів і розраховані на тривалу перспективу.
— Україна прагне у ЄС, але тут, окрім іншого, ми маємо розуміти, що повинні виконуватись вимоги щодо енергоефективності в багатоквартирних будинках. У нових будинках, які зводять, зокрема, «Креатор-Буд», ці норми дотримані, адже ми вивчали європейський досвід і враховували усі вимоги ЄС. А от застарілий житловий фонд, який будувався ще за радянських часів, потребує термінової модернізації й впровадження енергоефективних технологій. Потрібно об’єднати зусилля держави, європейських фондів та соціально відповідальних підприємців, — вважає Ігор Гуда.
Чим швидше вдасться модернізувати житловий фонд і впровадити заходи щодо енергоефективності, тим швидше Україна має шанси стати членом ЄС, а пересічні українці — позбутися комунального рабства.