Ламають нас через коліно: ГЕСи на Дністрі – у державній програмі

Утім громадські активісти не мають наміру здаватися.
Як грім серед ясного неба: Кабмін затвердив програму розвитку гідроенергетики до 2026 року, у якій передбачено будівництво так званого «каскаду верхньодністровських гідроелектростанцій» у складі «шести руслових/дериваційних низьконапірних (напори 8-9 метрів) гідроелектростанцій з розміщенням протипаводкових ємностей у водосховищах вище нормального підпірного рівня». І це – попри однозначну позицію громади Тернопільської та сусідніх областей.
Нагадаю, обласна рада 3 березня 2016 року одноголосно ухвалила рішення № 93 «Про заборону будівництва каскаду гідроелектростанцій на верхньому Дністрі на території Тернопільської області». При цьому враховано: «Екологічний висновок щодо доцільності проектування й можливості будівництва каскаду з шести ГЕС на Дністрі в межах Тернопільської та Івано-Франківської областей», розроблений Інститутом екології Карпат НАН України та схвалений виконкомом Західного наукового центру НАН і МОН України, аналітичні висновки кафедр геоекології та загальної біології і методики навчання природничих дисциплін Тернопільського національного університету ім. В. Гнатюка, рішення Науково-технічної ради НПП «Дністровський каньйон», аналітичну довідку Української асоціації екологічного та активного туризму, рішення громадської ради при управлінні туризму Тернопільської ОДА, звернення громадських організацій «Екоальянс», ЕГО «Зелений Світ» та ін.
Головний висновок усіх цих документів – плани будівництва каскаду великих ГЕС на Дністрі суперечать природоохоронному законодавству України,  змісту її міжнародних угод у сфері охорони довкілля, реалізація цих планів матиме значні негативні наслідки для довкілля.
Свого часу ЕГО «Зелений світ» у своїй заяві чітко окреслило, чому спорудження каскаду з шести ГЕС на Дністрі матиме значні негативні наслідки для річки. Зокрема створення гребель та штучних водойм на річках  супроводжуватиметься низкою негативних для довкілля наслідків через фрагментацію річкових екосистем, неприродне коливання водного стоку, повне припинення твердого стоку тощо. Гинутимуть живі організми, збіднюватиметься біологічне різноманіття, втрачатиметься спроможність річки до самоочищення. В результаті вона перетвориться на низку технологічних водойм. Після спорудження каскаду з шести ГЕС природна долина Дністра повністю втратить значення екологічного коридору національного й міжнародного рівня. Припиниться природна міграція багатьох видів риб, комах, птахів, багато з яких перебувають під особливою охороною. Будуть зруйновані або затоплені місця зростання рідкісних рослин Дністрової долини. Оскільки п’ять із шести планованих ГЕС є греблевими, вони стануть неподоланною перешкодою для твердого стоку річки – з Верхнього Дністра повністю припиниться приплив річкового гравію, що має виключне значення у формуванні стійкого річкового ложа,  а також для існування місць нерестовищ багатьох видів риб і процесів фільтрації води.
Для людей ГЕСи теж не минуть безслідно. У випадку будівництва каскаду ймовірно зазнають часткового затоплення водами новостворених водосховищ ГЕС села Вістря, Смерклів, Возилів, Сокирчин, Набережне, Долина, Городниця, Іване-Золоте, Передівання, Горошова, Колодрібка, Синьків, Зозулинці та інші. Значна частина земельних ділянок та об’єктів нерухомого майна  на територіях, що можуть зазнати затоплення, перебувають у приватній власності. Заяви посадових осіб ПАТ «Укргідроенерго» та Тернопільської ОДА про можливість надання громадянам «компенсацій» за втрату земельних ділянок і майна позбавлені правових підстав. Чиновникам варто усвідомити, що давно минули ті часи, коли одноразовим рішенням радянського ЦК та Ради Міністрів у примусовому порядку втратили свою власність та були переселені мешканці 63 сіл Хмельницької, Чернівецької, Вінницької й Тернопільської областей, що підлягали затопленню водосховищем Дністровської ГЕС. Відповідно до Конституції, Земельного кодексу, законів України, Євроконвенції про захист основних прав і свобод, право приватної власності є непорушним. Примусове відчуження об’єктів права приватної власності може бути застосоване лише як виняток з мотивів суспільної необхідності, на підставі і в порядку викупу  земельних  ділянок  для  суспільних  потреб та за умови попереднього і повного відшкодування їх вартості. «Суспільну необхідність» відчуження земель мешканців придністровських сіл ПАТ «Укргідроенерго»  ще доведеться доводити в національних судах та Європейському суді з прав людини.
За словами Виконавчого директора ЕГО «Зелений світ» Олександра Степаненка, досі у гідроенергетиків було дві суттєві перепони: місцевість, де збиралися будувати,  у рамках національного природного заповідника, та відсутність будь-якої програми у сфері енергетики, яка передбачала б зведення великих ГЕС на Дністрі. Другу перепону спробували обійти  затвердженою Кабміном програмою розвитку гідроенергетики до 2026 року. Однак, на переконання Олександра Степаненка, це зроблено з порушенням процедури – без погодження з Мінприроди, іншими міністерствами:
–   Торік Верховна Рада ратифікувала Протокол про стратегічну екологічну оцінку – до Конвенції про оцінку впливу на навколишнє середовище у транскордонному контексті. Так от, відповідно до цього Протоколу, програма розвитку гідроенергетики до 2026 року підпадає під стратегічну екологічну оцінку, власне, як і усі документи, ухвалення яких має вплив на довкілля. Цього зроблено не було. На наш запит Мінприроди відповіло, що ініціює рішення уряду про проведення такої оцінки.
Олександр Степаненко також зауважив про непослідовну позицію керівництва Тернопільської обласної ради:
– У тексті звернення обласної ради до Кабінету міністрів України серед іншого зазначено: «…зважаючи на звернення ряду територіальних громад, Тернопільська обласна рада для зняття соціальної напруги у територіальних громадах Тернопільської області, просить провести громадські слухання…», хоча під час слухання цього питання Тернопільською обласною радою 3 березня  про жодні факти соціальної напруги та звернення територіальних громад не згадувалося. Як на мене,  теза про громадські слухання є фактично тихою ревізією ухваленого депутатами рішення. На мої запити надати копії звернень надійшла відповідь, з якої можна зробити висновок: відсутні будь-які письмові звернення територіальних громад щодо планів будівництва каскаду ГЕС на Дністрі, на які посилається обласна рада у своєму зверненні до Кабміну. Для чого громадські слухання, якщо Тернопільщина демонструє однозначну й згуртовану позицію наукових і природоохоронних закладів регіону, громадськості, операторів екологічного туризму й усіх політичних сил, представлених у Тернопільській обласній раді щодо неприпустимості будівництва каскаду ГЕС на Дністрі?..
Олександр Степаненко також повідомив, що екологічні правозахисні організації використають усі можливості у правовому полі, у тому числі адміністративний позов до Кабміну про скасування урядового розпорядження про ухвалення програми.
Ольга КУШНЕРИК