Чиновниці, яка лобіює інтереси учасників АТО, хочуть спекатися?

Доволі нетипова ситуація склалася у Зборівському районі. Теперішнього в.о. відділу Держгеокадастру Оксану Пригару взяли під захист учасники АТО. Минулого тижня до редакції зателефонували демобілізовані і повідомили, що Оксану Пригару, яка робить усе для того, аби зреалізувати їхнє право на отримання земельних ділянок, намагаються звільнити. А у понеділок до редакції приїхала Наталія Назаревич, голова Зборівського підрозділу ГО «Спілка бійців та волонтерів АТО «Сила України», навколо якої гуртуються атовці, що повернулися з війни.
Сільські голови обіцяють, але землі не дають
За словами громадської активістки, Оксана Пригара – унікальна чиновниця у тому сенсі, що розуміє учасників АТО, цінує їхню пожертву, і саме завдяки їй багато воїнів зуміли реалізувати право на землю.
– Надання земельних ділянок учасникам АТО стало яблуком розбрату – сільські, селищні ради району просто не можуть пережити, що ласі земельні шматки перепали тим, кому раніше земля і «не світила». Почався шалений опір, на Оксану Йосипівну посипалися скарги. Якщо вникнути у суть тих депеш, то виходить, що «провина» п. Пригари у тому, що вона лобіює інтереси бійців. А це, як написано в одній скарзі, є «недержавницькою позицією».
Натомість я можу навести десятки фактів, коли у селах так напористо гальмують надання земельних ділянок нашим воїнам чи родинам загиблих. Мимоволі запитуєш себе: «А совість у сільських чиновників є?» Невже їхні душі не всотують інформацію про фронтове пекло – обстріли, місяці життя в окопах, біль, смерті?.. Наші хлопці повертаються, а їхнє єство ще там, на фронті. У сорок років інфаркт міокарда у раніше здорового чоловіка – це про нашого бійця, із Зборівського району. Сільські голови присягаються, що землю дадуть, але годують словом «Чекайте». Скажімо, хлопець з Чернихова пройшов останні бої під Донецьким аеропортом, вижив. Разом зі старенькою матір’ю, до речі, вона теж має статус учасника бойових дій, проживають у хаті біля річки. Там неможливо вже жити – повна руїна. Просять землю, а не дають. Хлопчина спересердя повернувся на війну – контрактником. У Ярчівцях – хлопець пройшов увесь Майдан, має за це державну нагороду, пішов добровольцем на війну, а вже третя сесія ніяк не може проголосувати за землю для нього. В Осташівцях Гриценко Надія – мати «200-го», написала заяву на землю, а їй кажуть: «А нащо то тобі?» Звісно, заяву прийняли, бо не мають іншого права. Але як можна таке говорити безмежно згорьованій жінці?.. У Малашівцях троє учасників АТО, і жодному не надали землю під забудову. У Гаях-за-Рудою – лише один демобілізований, і уже три чи чотири рази змінювали йому місце розташування земельної ділянки. В Озерній 19 хлопців претендують на землю, теж без результату. Цей перелік я можу продовжувати, але озвученого, гадаю, достатньо, аби продемонструвати позицію влади на місцях. І коли протидіють цьому несамовитому опору, то це називають «недержавницькою позицією», бо, бачте, зачіпає чиїсь шкурні інтереси, – емоційно розповіла Наталія Назаревич.
Опір там, де привабливі земельні ділянки
Аби з’ясувати причини і суть конфліктної ситуації, я звернулася за коментарем до в.о. Держгеокадастру у Зборівському районі Оксани Пригари. Спочатку вона надала для ознайомлення скарги на її професійну діяльність, які надійшли, і відразу зауважила: «Я не чіпляюся за керівне крісло, не вдаватимуся до емоцій чи оціночних суджень. Як державний службовець я звикла говорити мовою фактів».
– На вас скаржаться залозецькі депутати, зокрема на те, що ви запропонували земельні ділянки трьом учасникам АТО на місцях, де є гідроспоруди – насипні дамби. А такі землі надаються лише після викупу на аукціоні чи шляхом оренди майна.
– Справа в тому, що на цій ділянці відсутні будь-які об’єкти нерухомого майна – не існує правовстановлюючих документів на будь-які гідроспоруди. До того ж пакет документів разом із заявою, який ми скеровуємо у Головне управління, попередньо погоджений селищним головою. Ось такий парадокс: сам погодив, а потім – скаржитися.
Ще один фрагмент скарги стосується земельного спору (йдеться про земельну ділянку, яку використовували як спільний заїзд) між депутатом-свободівцем і сиротою, який тепер в АТО. Я не погоджувала депутатові документацію, оскільки у ній відсутнє погодження суміжних землекористувачів. Нині справу розглядають у судовому порядку.
– Серйозні звинувачення прозвучали від Зборівської міської ради – без погодження мерії надано дві земельні ділянки за межами Зборова, а це – понад три гектари, які планували використати для розширення міста.
– Так, ідеться про земельні ділянки для ведення особистого селянського господарства двома учасниками АТО. Вважаю, що претензії до мене безпідставні, оскільки процедура така, що рішення приймає Головне управління, воно ж інформує орган місцевого самоврядування. Адже це земельні ділянки за межами населеного пункту, розпорядником яких є Держгеокадастр області. На сесії Зборівської міської ради вирішили звернутися з цього приводу у поліцію, прокуратуру. Наразі мені не відомо, чи була перевірка, її результати.
Не дочекавшись будь-яких правових висновків, на цій сесії мене виключили з членів виконкому Зборівської міської ради за те, що я, «будучи членом виконкому, не інформувала про те, що на спірні земельні ділянки виготовляють державні акти, а сприяла їх виготовленню». З мене зробили «шкідника», який посягає на інтереси громади.
Між тим,  відділом Геокадастру у Зборові для реалізації прав учасників АТО запропоновано два масиви земельних ділянок площею 10,06 га для житлового будівництва, 28 га для ведення особистого селянського господарства, 3 га – для садівництва. Тобто, у Зборові усі атовці, які звернулися з відповідними заявами, забезпечені земельними ділянками, чим знято соціальну напругу, на відміну від багатьох інших населених пунктів в Україні. На цьому фоні, як на мене, цинічно звучать звинувачення у тому, що я усунулася від проблем забезпечення учасників АТО землею (є і такі звинувачення).
Дуже промовистим був факт в Озерній. У цьому селищі є багато хлопців, які пройшли АТО. Наприкінці червня було вирішено провести об’їзд земель державної власності сільськогосподарського призначення на території Озернянської сільської ради. Була створена робоча група за участю першого заступника голови РДА. Так от, виявили, що понад 100 гектарів використовується без правовстановлюючих документів. Але про ці факти РДА не повідомила ані контролюючі органи, ані поліцію. Аж через місяць оформили матеріали обстежень, причому без повного переліку земельних ділянок, які використовували незаконно. Можна лише припускати, на чию користь це робилося.
Загалом у Зборівщині вимальовується невтішна картина: де атовцям запропоновано привабливі земельні ділянки, там шалений опір з боку місцевої влади.
Оксана Пригара також повідомила, що успішно здала іспит, пройшла співбесіду й була рекомендована на посаду начальника відділу Держгеокадастру у Зборівському районі. Ще торік міністерським листом її кандидатуру погоджено для призначення. Однак Зборівська РДА і ОДА  її кандидатуру не погодили. Нині вона оскаржує цю відмову у погодженні в окружному адміністративному суді області.
Ольга КУШНЕРИК