Зберігаємо моркву

З усіх коренеплодів, які вирощують городники, зберегти моркву протягом зими найважче. Допитливі уми садівників придумали безліч способів зберігання: в погребах, на балконах, в квартирах і навіть безпосередньо на грядках. Але як правильно це зробити, аби зберегти вітаміни і соковитість цього овочу аж до весни?
Слабка паморозь моркві не страшна, тому збирати її можна пізно – наприкінці вересня-жовтня. Саме в осінні дні у коренеплодах інтенсивно накопичуються поживні речовини і вітаміни. Однак викопати солодкі корені треба обов’язково до заморозків, інакше взимку вони загниватимуть.
При особливому багатому врожаї можна залишити в землі на зимування частину моркви. Проте зверху її потрібно прикрити сосновим або ялиновим гіллям, а на нього покласти листи шиферу. Так морква збережеться до весни.
Якщо ви вже викопали моркву, то зберігати її можна по-різному. Наприклад, на підлозі заздалегідь продезінфікованого льоху. Для цього насипають пісок шаром 5 см, рядками укладають коренеплоди так, щоб вони не торкалися одне одного. Зверху шар піску і знову – морква. Так вона добре зберігатиме вітаміни, буде смачною і соковитою аж до нового врожаю. Замість піску можна використовувати тиру. Пісок або тирса вбивають зайву вологу і водночас не дають пересихати моркві.
Є й інший варіант зберігання. Для цього кожен коренеплід слід занурити в глиняний розчин, а потім підсушити. Це більш надійний спосіб. До весни морква залишається такою, ніби щойно викопана.
Якщо ви хочете зберігати моркву в квартирі, існує ще один спосіб, щоправда, він потребує трохи більше часу.
Перед закладанням моркви на зберігання спочатку готують розчин із часнику. Для цього слід перемолоти 2-3 головки часнику, одержану масу залити 2 л води і розмішати. Глину розвести водою до густини сметани. Відібрану моркву не потрібно мити, її опускають в часниковий розчин на 2-3 хв. й одразу вмочують в глину. Після висихання коренеплоди складають у мішок чи коробку, перешаровуючи їх цибулевим або часниковим лушпинням. Перед вживанням таку моркву спочатку замочують у воді, аби легше було очистити від глини.