Дзвони храму

На острові побудували храм з тисячею дзвонів. Вони, великі і малі, були оздоблені кращими майстрами світу. У сильну негоду, коли дув ураганний вітер, звук  дзвонів зливався в єдину симфонію, викликаючи захоплення в серці кожної людини. Минуло багато століть, і острів занурився в океан. Із ним під воду потрапили і дзвони.
Стародавня легенда свідчить, що дзвони продовжую невпинно звучати, за бажання їх може почути кожен. Натхненний легендою один молодий хлопець вирушив за тисячу миль послухати цей дзвін. Багато днів він сидів на березі океану, вдивляючись у бік острова, що потонув, і напружено вслухався. Але чув лише шум прибою.
Хлопець намагався не звертати на нього уваги, та безрезультатно: здавалося, цей шум заповнив увесь світ. Так продовжувалося кілька тижнів. Кожного разу, коли його охоплював смуток, він ходив до сільських мудреців і з благоговінням слухав їхні віщання про таємничий дзвін.
У його серці спалахувала надія, щоб знову загаснути після кількох тижнів безплідних спроб почути заповітні звуки. Врешті-решт, хлопець вирішив відмовитися від свого задуму.
Можливо, йому і не судилося почути музику дзвонів. Може, це була лише красива легенда. Проте останнього перед від’їздом дня він пішов на берег, щоб попрощатися з океаном, з піднебессям, вітром і кокосовими пальмами. Хлопець ліг на пісок і вперше прислухався до шуму прибою. Незабаром звуки моря так поглинули його, що він уже майже не усвідомлював себе, розчинившись у глибокій тиші. І раптом почув мелодію дзвонів!
Ніжні звуки маленького дзвону, а за ним ще один, і ще, і ще, аж поки музика тисячі дзвонів не злилася в єдину гармонію, а серце хлопця не затріпотіло в неземному екстазі.
Хочете почути мелодію дзвонів? Просто слухайте море. Хочете побачити Бога? Просто дивіться на світ довкола.