Напад у Підгородньому – це теж війна!

Сьогодні часто повторюють: повертаються грізні 90-ті. Та, ні, здається, настали набагато страшніші часи. Війна наповнила країну зброєю. На жаль, дуже часто вона потрапляє до рук криміналітету. Озброєний напад на родину Рубаїв у приміському до Тернополя селі Підгороднє – чергове підтвердження цьому.
У понеділок вранці ще не було відомо про нічну подію у Підгородньому, і на редакційній летучці я озвучила намір написати на тему «Люди і зброя», зокрема про те, як на залізничному вокзалі патрулі виявляють у поклажі бійців зброю, боєприпаси, привезені з АТО. Серед демобілізованих і тих, хто прибув у відпустку, захопивши з собою зброю, багато жителів Івано-Франківщини. Новоолексіївським потягом приїжджають до Тернополя, а звідси уже додому.
Хотіла написати про те, що поліція таки визнала, що реагувала на п’яного стрільця біля житлового будинку на вулиці Живова (про подію «Свобода» повідомляла два тижні тому) зі швидкістю черепахи – спільне з громадськістю розслідування засвідчило, що на тривожний виклик правоохоронці прибули майже за годину.
У канві запланованої публікації мало бути і про нещодавній випадок у тернопільському закладі громадського харчування – молодик погрожував відвідувачу зброєю. Усе перелічене дає підстави для занепокоєння.
Але значно загрозливіший випадок у Підгородньому перетворив небуденні кримінальні події на бліде тло.
Отже, за інформацією обласної поліції, 21 серпня о шостій ранку до чергової частини  Тернопільського районного відділення поліції  зателефонував 24-річний житель Підгороднього. Він розповів, що напередодні ввечері до приватного будинку, де він мешкає з батьками та молодшим братом, увірвалися восьмеро невідомих у балаклавах і предметом, схожим на автомат Калашникова.
Як повідомив заступник начальника Головного управління Національної поліції Тернопільщини Степан Яцух, нападники зайшли до будинку приватного підприємця через вхідні двері, що були незачинені. Сталося це о 23.30. Главі родини, його дружині й синам пластиковими стяжками зв’язали руки та нанесли тілесні ушкодження.
Нападники викрали з будинку 10680 доларів США, 22000 гривень, хутряні вироби, десять найменувань ювелірних прикрас, пневматичний пістолет, два мобільні телефони. Вийшовши з помешкання, вони сіли в автомобіль «Toyota Land Cruiser», що належить господарю, і на ньому поїхали в невідомому напрямку.
Поліція розшукала викрадену автівку в сусідньому селі Почапинці, за триста метрів від центральної дороги. Найімовірніше, там злочинців чекав інший транспорт.
До медичного закладу із закритою черепно-мозковою травмою, струсом головного мозку, забоями і саднами голови, обличчя, лівого вуха, лівого передплечового суглобу, передньої черевної стінки звернувся глава родини. Його дружину оглянули лікарі бригади «швидкої допомоги» і діагностували закриту черепно-мозкову травму, струс головного мозку. Потерпілих не госпіталізовували.
Кримінальне провадження розпочато з кваліфікацією: розбійний напад та незаконне заволодіння транспортним засобом. Злочинців розшукують.
Електронні ЗМІ  оприлюднили прізвище родини потерпілих. Перелічили усі підприємницькі регалії господаря – Степана Рубая. Вийшло, що він власник «заводів і пароходів». Безсумнівно, що він заможний. Але від цього інформаційного галасу йшов неприємний душок, мовляв, не на бідного натрапили. Розставив усі крапки над «і» волонтер, військовий історик Ігор Крочак – людина з високою професійною репутацією:

• На Тернопільщині скоєно розбійний напад на родину людини, яка упродовж двох років війни самовіддано допомагала фронту. Підприємець Степан Рубай вніс неоціненний вклад у майбутню перемогу нашої армії. Скільки пам’ятаю себе як волонтера, пан Степан завжди допомагав нам по максимуму. Постійно запитував: «Хлопці, коли там знову рушаєте на схід до бійців?» І завжди чи фінансово, чи сировиною допомагав. Увесь фронт скуштував і оцінив славнозвісну «Тушонку козацьку» від ГО «Схід та Захід єдині», що виготовляли в Шумську. А м’ясо для цієї тушонки надало підприємство Степана Рубая, причому дуже і дуже багато. І кошти, що ми використовували на паливо для «фур», щоб доставити бійцям на передову в саме пекло волонтерські вантажі. І ось навіть остання благодійна акція – ми приймали на західній Україні діточок з прифронтової зони, і Степан Рубай був попереду. Він вагомо долучився фінансово до відпочинку дітей у «Букове лі».

Та знайшлися виродки, що вчинили тяжкий злочин проти патріота і волонтерського благодійника. Поки на сході триває жорстока гібридна війна, у тилу всяка наволоч вдається до розбоїв.
Тепер справою честі нової української поліції має бути розслідування цієї справи, – підсумував Ігор Крочак.
 
Ольга КУШНЕРИК