Про африканську чуму свиней (АЧС) в останні роки стільки сказано, що важко було б щось добавити. Здавалось би, якщо відомі причина хвороби, механізми передачі збудника та методи запобігання, можна створити надійний заслін цій інфекції. Та практика, на жаль, свідчить про протилежне. Щороку в Україні виникають все нові і нові спалахи АЧС. Так, за 7 місяців поточного року їх в Україні зареєстровано більше 20. Хвороба знищує тварин і несе загрозу всій галузі свинарства. Найбільше хвилює, що за останній час АЧС виникала у сусідніх: Рівненській, Хмельницькій та Чернівецькій областях.
Яка ж причина все нових спалахів хвороби? АЧС уражує всі види і вікові групи свиней і передається через живих тварин та продукцію тваринного походження. Певний відсоток у механізмі поширення хвороби відіграють дикі кабани, які мігруючи, можуть розносити вірус на сотні кілометрів, проте найбільшим розповсюджувачем збудника АЧС є людина, яка з продукцією свинарства, за короткі проміжки часу може перевозити вірус на великі відстані, а він може виживати у продукції, яка не пройшла термічної обробки (солене сало, копченості і т. ін.) від 3-х до 6-ти місяців і не втрачати при цьому вірулентності.
Чи можна запобігти хворобі? Якщо перевірити наявність та визначити потенційну небезпечність продукції, яку в ручній поклажі перевозять громадяни, є цілком неможливим, а регулювати чисельність та якось обмежувати міграційні шляхи дикого кабана є дуже затратним і також малоефективним (країни ЄС відмовились від цього методу), то запобігти хворобі методом дотримання закритого режиму роботи господарств є цілком реальним, що було неодноразово доведено, навіть в тих регіонах, де в індивідуальних господарствах, чи у дикій фауні мали місце спалахи АЧС. Закритий режим роботи цих господарств забезпечив належний результат і двері свиноферм перед вірусом АЧС були надійно замкнені.
Але не всі власники свиногосподарств розуміють це правило. З 151 свиногосподарства, що є в області, 37% не мають огородженої території та у 75% не функціонують санпропускники і дезванни. А саме такі недоліки в роботі свиногосподарств сприяють проникненню на територію посторонніх осіб і транспорту та бродячих тварин, у тому числі і диких, та несуть потенційну загрозу занесенню збудника на ферми.
Продовжуючи тему передачі вірусу АЧС через тваринницьку продукцію, зазначу, що найбільшу загрозу несуть місця стихійної торгівлі, оскільки походження продукції, яку там продають, невідоме, вона не піддавалася ветеринарно-санітарній експертизі, а наслідки від цього можуть бути непередбачувані.
Вагому роль у поширенні АЧС відіграють заготівельники живності. Вони курсують між областями, закуповуючи свиней у різних регіонах, у тому числі загрозливих щодо АЧС, та завозять їх на забійні підприємства. А саме забій свиней із територій, неблагополучних щодо АЧС та реалізація продуктів забою були причиною спалаху хвороби у кількох областях України. Тому варто пам’ятати, що лише дотримання ветеринарно-санітарних правил може запобігти спалаху хвороби, бо у разі її виникнення, втрат зазнає не лише власник свиней з неблагополучного господарства, але й навколишні ферми, де доведеться забивати і знищувати всіх свиней, в радіусі визначеному спеціальною комісією, а він може становити від 3 до 20 км. А на регіон і навіть державу можуть бути накладені обмеження щодо вивезення сільськогосподарської продукції і не лише тваринництва, але й рослинництва. А це фінансові втрати для господарств та економічні збитки для держави.
Володимир МАРКІВ,
начальник відділу організації протиепізоотичної роботи
Головного управління Держпродспоживслужби
в Тернопільській області