Повідомити новину

Поширити:

19002Цьогоріч багато господарів завдяки сприятливим погодним умовам посадили картоплю ще у березні чи на початку квітня і вже збирають бульби ранніх сортів. Тому можна встигнути отримати й другий урожай. Якщо посадити до кінця липня – у жовтні можна викопувати.
Зібравши перший урожай, слід оперативно підготувати площу  для нової посадки: зачистити від бур’янів, внести суперфосфат (30-40 г на 1 кв. м), перекопати і заборонувати, за потреби – полити з розрахунку 500 л води на 10 кв. м. Садити потрібно старі бульби, які необхідно спеціально для цього зберегти і підготувати. Після виносу з підвалу старі паростки обламують, розкладають бульби вже не в приміщенні, а де-небудь у тіні, де вони дадуть гарні паростки й навіть пустять коріння, якщо торкатимуться землі.
Отож, торішні бульби висаджують до кінця липня. Сходи з’являються швидко. Рослини підгортають, захищають від колорадського жука й фітофтори, розпушують міжряддя. Через місяць після появи сходів можна почати вибіркове викопування і знову смакувати молоденькою бараболькою. До середини жовтня картопля дозріє. Бульби другого терміну збирання відрізняються хорошими насіннєвими властивостями, тому частину врожаю слід залишити для посадки наступного року.
Дехто для повторного садіння використовує бульби, одержані від ранньовесняної посадки. Але в такому разі існують певні труднощі виведення їх зі стану спокою, методика якого полягає в наступному: бульби викопують, перебирають і миють у проточній воді, не допускаючи різкого перепаду температури.  Далі занурюють  у розчин стимулятора росту і відразу висаджують у грунт.
Фахівці радять використовувати 2%  розчин тіосечовини та 0,0001-0,0002% розчин гібереліну. Ще ефективніший стимулятор росту такий: до 10 л води додають 100 грамів тіосечовини, 100 грамів  роданистого калію, 0,2 г (200 мг) бурштинової кислоти і 5 мл  спиртового розчину гібереліну.  Замочують у ньому бульби впродовж однієї-двох діб. Для кращого проникнення стимуляторів великі картоплини розрізають на частини, пильнуючи, щоб на кожній половинці обов’язково було не менше трьох вічок,  а на дрібних роблять кільцеві надрізи.