Для когось робота – це матеріальний добробут, благополуччя і комфорт, для інших – прагнення бути корисним людям, співпереживати з ними, у важку для них хвилину приходити їм на допомогу. Саме в цьому вбачає сенс свого життя Любов Сидоренко.
На громадських засадах з грудня 2012 року Любов Олексіївна сумлінно і відповідально працює головою первинного осередку Всеукраїнської організації «Союз організацій України (ВОІСОІУ) при міській раді із захисту та реабілітації людей з особливими потребами. А тому всіляко прагне допомогти людям, на долю яких випали нелегкі випробовування.
Не менш важливе покликання жінки – бути матір’ю. Радість життя допомагають відчути її діти. Гордиться Любов Олексіївна своїми дітьми – старшим сином Олегом та молодшим Богданом, сповна віддає їм тепло материнського серця і турботу…
Бог дає урок людині цінувати життя, не витрачати марно час, який відпущений нам, і якого не так вже й багато. І дивлячись на чужі страждання, співпереживати, серцем і душею бути м’якшим, любовніше ставитися один до одного, щоб зробити світ кращим, а людей добрішими.
Завжди бажані гості у міській раді хлопці та чоловіки, які повернулись із зони АТО, – Дмитро Харчук, Олег Талабан, Леонід Рамський, Дмитро Власюк та інші. Їх тут завжди уважно вислухають, допоможуть. У людей молодих і літніх багато проблем, але є дві основних – здоров’я і самотність.
У демонстративному центрі, що в м. Ланівці на вулиці Грушевського, 33 «Б», знаходять спільну мову абсолютно незнайомі раніше молодь і люди старшого покоління. Влаштовують цікаві свята, акції, допомагають позбутися наслідків багатьох хвороб. Любов Олексіївна, як і багато інших жінок, переконана у тому, що в житті людини як у природи, теж є свої періоди: квітуча весна символізує молодість, багряна осінь асоціюється з початком старості, а поміж ними – зрілість. Та поняття віку відносне й умовне. Адже відомо, що людина є молодою або літньою залежно від того, як вона почувається. На думку психологів, старість настає тоді, коли людина припиняє чогось прагнути. А це означає, якщо ми ставимо перед собою певну мету, то надовго залишаємось молодими.
«Як на мене, – запевняє Любов Олексіївна, – збереження душевної молодості залежить від позитивних емоцій. Потрібно тільки намагатися знаходити їх у повсякденному житті. Відновлення здоров’я, гармонія з собою та іншими людьми зроблять будь-який вік щасливою порою…
Я вважаю, що обов’язок влади, громадських організацій, а також усіх небайдужих людей – надати допомогу тим, хто її потребує. Саме про це я думаю, коли до мене йдуть люди».
Галина КУЗЬМЕНКО, м.Ланівці