Стадіон за 1,1 млн. грн. І це – подарунок!

Коли в далекому 1992 році Петро Пеляк очолив новостворене фермерське господарство, то найбільше хвилювався, аби у Вікторівці Козівського району залишалася молодь.
Він добре бачив, що в багатьох селах годі знайти кваліфікованих спеціалістів. Від безвиході люди їхали у світи на заробітки. Їхали і з Вікторівки, але все ж молоді тут багато, а відтак і школа, і дитсадок діють. Є кому працювати й у фермерському господарстві «Вікторія-92».
А є тому, що навіть у складний час Петро Іванович створював для молоді хоч якісь умови для дозвілля, активного відпочинку.
Закинуту і непридатну для сільгоспугідь землю на околиці села, а точніше – на локальному сміттєзвалищі, Петро Іванович і його однодумці вирішили перетворити на спортивний майданчик. Спільно з хлопцями і дівчатами розрівняли і рекультивували грунт, підготували площу, на якій згодом з’явилися баскетбольне та волейбольне поля, тенісний корт. Поруч посадили дерева, де нині буяє невеличкий скверик.
Упродовж  років на майданчику не припинялися спортивні баталії. Тут постійно проводили сільські спартакіади. Цьогоріч – ювілейна – двадцята, та ще й з урочистим відкриттям міні-стадіону зі штучним покриттям. Для села це вже не дивина, але – подія. Причому не з дешевих. Його вартість – 1 мільйон 100 тисяч гривень. На такому красені приємно було не лише змагатися, а й отримувати нагороди. А переможцями спартакіади цьогоріч стала команда «Дорослі», друге місце посіла «Молодіжна», третє – «Ветерани». «Юнацька» й «Шкільна», хоч і не піднімалися на п’єдестал, теж отримали перехідні кубки й грошові винагороди. Знову ж таки, завдяки Петру Пеляку.
Зрештою, без нагород того дня не залишився ніхто. Малюків розважали аніматори з Тернополя. Для них організували дитячі ігри, конкурси, розваги. Також цього спекотного літнього дня дітей безкоштовно пригощали морозивом і квасом, а дорослих  – пивом.
Степан ШКАРАБАН, заслужений журналіст України