Думки з приводу. Чому стільки уваги до «особливих людей»?

Наші зовнішні і внутрішні вороги, однозначно, намагаються розшматувати Україну: економічно, політично, історично, за допомогою прямої агресії тощо. Це ми бачимо вочевидь, і на цьому фоні (я не розумію, чому?) Україна ще мусить задовольняти примхи «особливих людей». Тобто, не таких, як усі, нетрадиційних. І це мають робити українці, які з давніх-давен шанують традиції, сповідують їх.
Почнемо з релігійних конфесій, які об’єднуються вже 25 років, і завжди знаходиться якась мізерна причина чи мізерна людина, що шкодить процесові, вносить розкол і працює на негативний результат. А попи московського патріархату, яких давно потрібно розігнати за ненависть до України й усього українського, лише потирають руки. До того всього долучилися і сектанти різних мастей. Вони, як жебраки, ходять по хатах чи стоять на вулицях і закликають до себе людей. Вони чомусь гадають, що мають зв’язок із Богом, і мені, простому смертному, потрібні посередники для спілкування зі Всевишнім. Ну, звичайно, посередники – це вони. Адже тільки вони знають, як хреститися, у кого вірити, як тлумачити. А ми, «темні», все робимо неправильно.
Думаю, чому канонічні християни (православні й католики), а також іудеї, мусульмани не рекламують свою віру та релігію? Є церкви, костели, мечеті, тож, якщо маєш бажання, заходь і молися Господу. А сектанти безсоромно нав’язують свої погляди. Як на мене, це – вже не релігія, а якийсь прибутковий бізнес. Кожен сам шукає свою дорогу до Бога, і не треба йому нав’язувати чужі шляхи, та ще й у такій примітивній, малограмотній, пресингуючій формі.
У роки української самостійності, як таргани зі щілин, почали з’являтися різні «збоченці». Вірніше, я думаю, що вони були, але сиділи тихо. А нині стали, як тепер модно казати, тусуватися, групуватися і заявляти про якісь свої особливі права. Серед нормальних людей  групуються любителі пива, лисі, сиві, але вони не влаштовують паради і зборища.
Добре, якщо ти такий «особливий», то хто тобі заважає ним бути? Сиди тихенько вдома і кохайся з мужиками. Але нащо організовувати гей-паради, для кого рекламувати збочений спосіб життя? Нормальні християнські сім’ї ніколи не погодяться, аби ця гидота виливалася на наші вулиці й площі. До того ж вони заявляють, що таким чином борються за свої права… Які?!! Вас що, таких особливих не приймають на роботу, не дозволяють голосувати на виборах чи не беруть до армії? Які ваші громадянські права порушує держава? А ніякі! Бо право кохатися неприродно в Конституції не записане. Тому я категорично проти гей-парадів. Хай їх приймає збочена Європа. А в Україні їм треба сидіти тихо і не робити ні шкоди, ні реклами.
Правда, є ще інші категорії «особливих людей». І якщо б мене запитали, як бути з педофілами, садомазохістами, геронтофілами, содомістами й іншими небезпечними для людей і тварин збоченцями, то їх не можна навіть долучати до суспільного життя. Вони потребують суворої ізоляції.
Мирослав ОСТАП’ЮК