Днями у Київському національному академічному театрі оперети відбулася церемонія нагородження переможців Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова-2016». Відзнаки отримали 49 авторів із різних куточків нашої держави. Відрадно, що цьогоріч були «короновані» за творчість і шестеро наших краян.
Лауреатом конкурсу став тернопільський поет-пісняр Сергій Сірий. Його твір «Бім і Кеті» визнано переможцем у номінації «Пісенна поезія для дітей» як кращий пісенний твір для дітей молодшого шкільного віку.
Другу премію в номінації «Кіносценарії» присуджено нашому краянину Михайлу Швораку за кіносценарій «Бурхливі води». У цій же номінації спеціальною відзнакою «Вибір генерального продюсера 1+1» нагороджені Валентина Семеняк і Богдан Мельничук (твір «Проліскам сніг не страшний»).
Спеціальна відзнака від Центрального будинку офіцерів Збройних сил України дісталася Стефанії Білик із міста Бережани за поезію «Пам’яті Устима Голоднюка, героя Небесної сотні».
Цього року також відбулося й вручення літературної відзнаки «Золотий письменник України». Серед нагороджених – колишній тернополянин Сергій Ухачевський.
Своїми враженнями від церемонії нагородження поділилася у Фейсбуці давній і постійний автор нашої газети Валентина Семеняк:
– У моєму житті відбулася важлива подія: я стала номінанткою “Коронації слова-2016». Про це я дізналася… за добу до церемонії нагородження. Родзинка цього Міжнародного літературного конкурсу і полягає в тому, що до останньої хвилини ви не знаєте, яку нагороду отримаєте. Стоїте на сцені і чекаєте, поки відкриють конверт. Чесно, не сподівалася. Писати у жанрі кіносценарію мені дуже сподобалося. Відкрилися невідомі досі можливості, про які навіть не підозрювала. Правду кажуть, що нема меж людської досконалості. Приємно було почути з вуст генерального продюсера “1+1”, що буде екранізована дивовижна історія з життя владики Павла Василика, який зумів вивести греко-католицьку церкву з підпілля. Дякую за співпрацю письменникові Богданові Мельничуку і багатьом людям, з якими я зустрічалася, збираючи матеріал. Серед них – незабутній світлої пам’яті Степан Сапеляк, з яким ми зустрічались у Харкові, рідний брат о. Павла Роман Василик зі Львова.
До речі, зовсім випадково дізналася, що відомий фотожурналіст Микола Василечко свою першу сповідь робив саме в о.Павла Василика (підпільно, інші часи були) і причащався також у нього. Зрештою, під час «Коронації слова» було багато цікавих зустрічей, знайомств. Одним словом – море вражень.
Інна БУРЯК