Оксана ЯРОШ: «Бути мамою у будь-якому віці – щастя!»

Коли на щотижневій нараді редактор доручив до Дня медика взяти інтерв’ю в лікаря, я ні хвилини не вагаючись, зателефонувала саме до цієї людини – жінки, котра неодноразово жертвуючи власним часом, сім’єю, нерідко й здоров’ям, допомагала з’явитися на світ діткам, підтримувала матусь, заспокоювала схвильованих татусів.  Знаю чимало випадків, коли вона робила неможливе, щоб на світ з’явилося здорове дитятко. Нещодавно її практичній діяльності акушера-гінеколога виповнилося двадцять років. А ще ця жінка півроку тому народила синочка і нині сповна насолоджується декретною відпусткою.
Знайомтеся, Оксана Дмитрівна Ярош – лікар, акушер-гінеколог Тернопільської комунальної міської лікарні №2.
Народжувати у старшому віці – це випробування?
«Здорові діти – це найдорожчий дар, який тобі може дати Господь. І справді, усвідомлення цього приходить у старшому віці. Знаю це із власного досвіду. На щастя, сьогодні народжувати у зрілому віці для українок стало нормою. У молодості, коли стрімкий ритм життя і ти постійно кудись поспішаєш, це не так помітно. А ось із роками жінка набуває досвіду, у неї вже сформовані життєві цінності, визначені пріоритети, отож народження довгоочікуваної дитинки стає дивом. Не потрібно цього боятися! Звісно, краще спланувати вагітність. Якщо є якісь хронічні захворювання, потрібно ретельно обстежити організм і оздоровити його. Так, жінка у старшому віці схильна до ризиків, вона потребує постійного медичного супроводу. Але за умови мудрого підходу лікарів і обережності породіллі є всі шанси народити здорову дитину.
Також варто зазначити, що період вагітності – це індикатор стану здоров’я жінки. Надто у старшому віці. Тому, дорогі жінки, якщо ви хочете народжувати здорових діток, пам’ятайте, передусім це залежить від вас».
Бути гінекологом…
За двадцять років Оксана Дмитрівна побачила чимало як щасливих, так і трагічних історій, знає ім’я чи не кожної зі своїх породіль.
Лікарка каже, що дуже переймається проблемами зі здоров’ям у діток чи матусь, особливо, коли медики не можуть допомогти. Та найболючіше, коли жінка народжує здорову дитину і чомусь вирішує від неї відмовитися.
«Незадовго до того, як я мала йти у декретну відпустку, на моїй зміні стався випадок, – згадує пані Оксана. – Жінка старшого віку народжувала маля. Пологи були важкі, ми кілька годин не відходили від породіллі. На щастя, все закінчилося добре. І дитя, і мама здорові. Та нас шокувало те, що наступного дня мати написала відмову від кровиночки. З’ясувалося, що чоловік заборонив їй приходити додому ще з однією дитиною. Адже у їхній сім’ї вже було троє, і батьки вирішили, що четвертого сімейний бюджет не витягне. У такій ситуації, направду, опускаються руки…»
Оксана Дмитрівна зазначає, що у неї були породіллі різного віку: наймолодшій було 15, найстаршій – трішки за сорок.
Рятувала бійців в АТО
Попри те, що Оксана Дмитрівна завжди заклопотана своїми професійними обов’язками, вона знаходить час і для того, щоб виконати свій громадянський обов’язок. З’ясувалося, що тернопільський лікар-акушер була на сході, возила нашим військовим волонтерську допомогу, підтримувала бійців.
«З того часу, як я побувала в АТО, у мене змінилося усе. Я по-іншому думаю, планую, та що казати – живу.
Ми бачили хлопців, у яких стріляли, котрі щосекунди ризикували життями, але продовжували воювати. Натомість у нашому місті проводять фестивалі, організовують свята, незважаючи на жахливу статистику, яка приходить звідти, де над головою свистять кулі, їздять танки, а ворог щосекунди намагається відібрати у тебе життя».
Інна БУРЯК