Вбити таксиста лише за те, аби не заплатити за проїзд…

 
У Бережанському райсуді засудили жителя Тернопільського району, який у підгаєцькому лісі намагався убити таксиста.
 
Останнім часом в області скоєно низку злочинів проти таксистів. Серед посягань на керманичів авто з шашками багато крадіжок, грабунків, та найстрашніше є замахи на вбивства і вбивства. Торік Тернопілля жахнулося від насильницької смерті таксистки зі Збаража, зовсім недавно на території Хмельницької області знайшли тіло загиблого тернопільського таксиста, про зникнення якого повідомили поліцію родичі. Професія сповнена ризиків і небезпек, а надто у часи, коли криміногенна ситуація зашкалює, а людське життя уже й ніби втрачає у ціні…
Вбити таксиста лише за те, аби не заплатити за проїзд, – здавалося б, безглуздішого злочину й бути не може, але, з іншого боку, хіба є різниця: вбивати за декілька гривень чи за мільйон?.. Будь-які гроші не варті людського життя.
Не рецидивіст, не запеклий злочинець, а звичайний молодий чоловік, який має дружину, двоє маленьких дітей, важко заробляє на життя на будівництвах. Ну хіба міг би хтось подумати, що він здатний з ножем накинутися на людину, наносити багато ударів, доганяти і знову кидатися з ножем. Не гнів, не ненависть, не ревнощі чи інші пристрасті пробудили у ньому цей нелюдський шал, а борг у 420 гривень. У судовій залі він сам не зміг пояснити, як зумів, як наважився на страхітливий злочин.
Закінчений замах на умисне протиправне заподіяння смерті іншій особі з корисливих мотивів, так кваліфікували дії 24-річного жителя одного із сіл Тернопільського району. Розглядали справу у Бережанському райсуді, де нещодавно проголосили винуватцю вирок.
У ролі потерпілого – таксист однієї тернопільської фірми, теж молодий чоловік. Він простив свого кривдника і навіть просив суд суворо його не карати. Не мав і матеріальних претензій, бо мати винуватця заплатила йому, як компенсацію, три тисячі гривень.
Таксист народився у сорочці, бо серед лісу, коли зрадливо не заводився двигун автівки, а нападник крізь вікно люто наносив удари, лезо ножа ковзнуло по керму і зламалося. Й це врятувало йому життя.
Подія сталася майже рік тому – у червні 2015-го. Спочатку був виклик таксі у с. Великі Гаї Тернопільського району. Виглядало так, що двоє чоловіків вирішили влаштувати собі банкет: таксист їх завіз до крамниці, де вони наповнили продуктами і випивкою цілий пакет, і назад – до недобудованої будівлі. Пасажири розрахувалися і взяли у таксиста мобільний телефон, мовляв, цього дня ще зателефонують. Й справді зателефонували – аби завіз у сусіднє село, а далі у Підгаєцький район. Пасажири уже були добряче остограмлені, але завзято клали у багажник рибацькі вудки, шампури, сокиру. Видно, збиралися «на природу».
Довгу дорогу на Підгаєччину пасажири дрімали. Вийшли у Мужилові, пообіцявши, що зараз розрахуються, мовляв, батько дасть гроші. Один з них й справді про щось довго розмовляв на подвір’ї зі старшим чоловіком. Але повернувся без грошей. Сказав таксистові, що гроші є у дружини батька, а вона у лісі – на грибах. Тож скерував таксиста у бік лісу.
На суді потерпілий розповідатиме, що майже відразу запідозрив лихе. Коли під’їхали до лісосмуги, пасажир вийшов, набирав якийсь номер і тут же говорив. Так швидко телефонні з’єднання не відбуваються. Таксист підозрював, що той імітує розмову. Тож коли чоловік сів на заднє сидіння, водій не зводив з нього очей. У дзеркалі помітив різкий рух й інстинктивно підняв для захисту руку. Удар ножа, прицілений у шию, припав на руку. Водій вибіг із салону, нападник – за ним. Потерпілий схопив палицю, якою звалив його з ніг. Тут же сів у машину, але двигун не заводився. Тим і скористався нападник – зі словами «Дати ще?» вдарив таксиста ножем у голову. У сутичці ніж зламався об кермо, двигун завівся, і таксист вирвався з лабет смерті.
Потерпілий поїхав у Підгаєцький відділок міліції. Тут йому надали першу медичну допомогу, міліцейська машина з мигалками помчала у Мужилів. У будинку батька і затримали нападника. Ні батько, ні другий з пасажирів не знали, що насправді відбулося.
У судовій залі обвинувачений повністю визнав вину, каявся. Йому ще пощастило, що таксист не дуже постраждав (тілесні ушкодження кваліфіковано як легкі). Відтак це, а також позиція потерпілого й інші пом’якшувальні обставини, суд взяв до уваги при проголошенні вироку. Покарання – чотири з половиною роки позбавлення волі, конфіскація всього майна, крім житла. Оскільки засуджений майже рік пробув під вартою, то цей час йому порахували за два роки позбавлення волі (відповідно до так званого закону Савченко).
 
Ольга КУШНЕРИК