Коротка, але приголомшлива притча про проблеми, їх рішення і нарікання.
Одного разу чоловік йшов повз якийсь будинок і побачив стареньку в кріслі-гойдалці, поруч з нею гойдався в кріслі дідусь, читав газету, а між ними лежав собака і скавчав, як від болю.
Чоловік здивувався, чому ж скавулить собака? Наступного дня він знову йшов повз цей будинок. Пристаріла пара гойдалася в кріслах, а собака жалібно завивав.
На третій день картина була та сама. Спантеличений чоловік не витримав і запитав:
– Вибачте, а що сталося з вашим собакою?
– Він лежить на цвяху.
– Але якщо йому боляче, чому він не встане?
Старенька посміхнулася і відповіла привітно:
– Значить, голубе, їй боляче настільки, щоб скавуліти, але не настільки, щоб зрушити з місця…
P.S. У цьому є правда життя. Ми часто скиглимо і кажемо, що треба щось міняти, але при цьому нічого не робимо!