На осушених ділянках гігантського ставка-охолоджувача Чорнобильської атомної електростанції планують вирощувати енергетичну вербу.
Як розповів технічний директор і головний інженер ЧАЕС Андрій Білан, ініціатором проекту виступила організація, яка займається альтернативною енергетикою, передає ecotown.
«Деревна щепа буде використовуватися для твердопаливних котлів, — пояснює головний інженер. — Минулої осені і цієї весни (2 га) ми й так висадили вербу на осушених ділянках у рамках заходів з додаткового пилеукріпення — подивимося, що з цього вийде з позицій радіології, як це буде діяти на ерозію ґрунтів і вже тоді будемо приймати рішення».
За словами Андрія Білана, раніше на осушених ділянках мали намір вирощувати коноплю. «Однак з цією рослиною в Україні дуже серйозні обмеження, — каже головний інженер ЧАЕС. — У будь-якому випадку, що садити, буде вирішувати замовник після того, як стане зрозуміло, що на цій території буде рости».
Зараз гігантський ставок-охолоджувач поступово виводять з експлуатації, скидаючи воду, що періодично викликає занепокоєння у ЗМІ і соцмережах, мовляв, відкривається забруднене радіоактивним мулом дно. Втім, як запевняє Андрій Білан, дно водойми чистіше, ніж непокрите водою узбережжя. «Постійно ведеться моніторинг радіологічної ситуації, і на станції тримають напоготові насоси, щоб у разі потреби відновити водне дзеркало», — зазначає фахівець.
Загалом, розглядається можливість перетворення 10-кілометрової санітарно-захисної зони ЧАЕС у промисловий господарський об’єкт, який перестане викачувати гроші з бюджету, розповідає Андрій Білан.
«Тут можна розмістити виробництво, пов’язане з радіоактивними відходами, відпрацьованим ядерним паливом, зі зняттям з експлуатації енергоблоків, — розповідає головний інженер ЧАЕС. — Також серйозно розглядаються варіанти розміщення у “десятці” підприємств альтернативної енергетики: сонячних та вітроелектростанцій, котелень на щепі».
За словами Андрія Білана, зараз у Зоні відчуження нормально розвиваються всі природні комплекси. «Повернулися червонокнижні рослини, тварини відчувають себе досить вільно, — розповідає фахівець. — Планується, що ця територія залишиться такою і буде виконувати роль буфера перед Чорнобилем, вона також може стати майданчиком для наукових інститутів».
Наразі, період напіврозпаду більшої частини радіоактивних речовин, «подарованих» зруйнованим реактором, підійшов або вже підходить до кінця: ізотопи йоду-131 розклалися за 8 днів, цезію-134 — за два роки, період напіврозпаду стронцію-90 — 29, а цезію-137 — «ювілейні» 30 років. Втім, крім них є й інші, більш небезпечні трансуранові елементи, період напіврозпаду яких становить 24 тисячі років.