Лікуватися сьогодні дуже дорого, панове урядники!

Упродовж останніх днів з уст нового Прем’єр-міністра України Володимира Гройсмана прозвучало достатньо багато цікавих заяв з приводу нагальної потреби докорінно реформувати найважливіші галузі життєзабезпечення держави, серед яких чи не найбільше – про охорону здоров’я, фармацію, яка на сьогодні є  найбільш корумпованою і тіньовою. Голова уряду висловлює цілу низку пропозицій, реалізація яких має  демонополізувати ринок ліків, серйозно здешевити їх, зробити доступними для більшості населення (в тому числі й імпортних)… Дай, Боже, щоб так сталося, а наразі, як сказав класик, маємо те, що маємо…
З початку січня поточного року практично в усіх регіонах України людей косила епідемія грипу. Як стверджують медики, штами хвороби були різними, а результати переважно однаковими – гостра пневмонія із небажаними і непередбачуваними наслідками. Вихід один – вчасне звернення до лікаря, інтенсивне лікування, кваліфікована медична допомога…
На жаль, тернополяни були серед тих, хто особливо відчув цьогорічну епідемію: рівень захворюваності перевищив норму більше  ніж утричі, а це – майже 20 тисяч хворих, переважна частина з яких діти, люди старшого віку. Через стаціонари лікарень пройшов кожен десятий із хворих, це ті, хто вже не міг без цього обійтися і хто мав на це фінансові можливості.
Так склалося, що й автор цих рядків, і його дружина практично одночасно потрапили у пульмонологічне відділення обласної клінічної лікарні (власник – Тернопільська обласна рада) із двостороннім запаленням легенів. Тому мали можливість очевидячки оцінити реальний стан медичного обслуговування, а також ставлення до галузі влади.
Заради справедливості треба з почуттям вдячності відзначити справжній професійний хист медиків згаданого відділення, які в умовах відсутності навіть найменшої медикаментозної забезпеченості завдяки своїм високим лікарським та  моральним якостям все робили для того, щоб запобігти найгіршому і поставити хворого на ноги.
Не знаємо, як в інших лікарняних закладах, а цьому колективу за їхню увагу, людяність, старанність ми ставимо найвищу оцінку. Ідеальна чистота, завжди свіже, нелікарняне повітря, щогодинне вологе прибирання… Лікарі знаючі, уважні, ввічливі. Сестрички, як ті бджілки, – від хворого до хворого, і так цілу зміну…
А яку оцінку можна було поставити владі, яка, за словами прем’єра, має намір навести у цій галузі порядок? НУЛЬ! Є такий образ – різко негативний персонаж в одному із творів Павла Загребельного – НУЛЬ, це ніщо, це дірка від бублика. Саме такою «нульовою» була участь і нині діючої влади в допомозі медикам і людям у боротьбі з цьогорічною епідемією грипу. Навіть важко собі уявити, що в обласному бюджеті на 2016 рік на утримання одного пацієнта обласної комунальної лікарні (головної лікарні області – університетської!)  передбачено аж 10 гривень на день!
Через це система лікування тут вимушена бути наступною: після поступлення хворого у лікарню йому відразу дають список всього необхідного для лікування – від вати і спирту для протирання місць для уколів та систем до антибіотиків й інших лікарських засобів. Далі хворий чи той, хто його супроводжує, біжить в аптеку, як правило, у ту, що в лікарні, і там усе швиденько скуповує. Зауважимо: ця аптека – одна із найдорожчих в окрузі. Цьогорічний страх перед хворобою не давав можливості хворим шукати ліки в аптеках, де вони значно дешевші. Цим, на жаль, відразу скористалися фармбізнесмени. Скажімо, різниця в ціні на один флакон найбільш уживаного антибіотика «Ексіпім» в аптеках Тернополя становила від 50 до 120 гривень (180 – 200 – 212 – 312 грн.).  А якщо врахувати, що хворий на пневмонію має прийняти 16–18 крапельниць із цим препаратом, то не важко порахувати спекулятивний зиск фармації на людській біді… Ми запитували: а що роблять хворі люди, у яких пенсія півтори тисячі гривень і допомогти їм нікому, адже лікування пневмонії обходиться в 6–7 тисяч гривень? А якщо додати ще всі платні аналізи? Нам відповідали: а ніщо, лікуються самотужки.
Ці, лише окремі деталі, наводимо як приклади байдужості влади до проблем простої людини і найперше для влади, для цього ж В. Гройсмана, щоб усі вони нарешті зрозуміли, що так далі бути не може. Водночас ставимо до них наступні запитання:
– Чому не було скликано надзвичайного засідання Верховної Ради, усіх інших рад з метою розгляду можливостей хоч частково фінансово підтримати заклади медицини і людей у час епідемії?
– Чому влада не взяла під контроль діяльність системи аптек під час епідемії, які продовжують робити бізнес на людській біді? До речі, добре налагоджену мережу комунальних аптек області зруйнувала минула обласна рада, тепер вони всі комерційні!
Р.S. Важко було слухати розповіді пацієнтів, які прибули на лікування в обллікарню із районних та інших місцевих лікарень (Копичинець, Підгаєць, Заліщик, Теребовлі…). Як правило, це були люди, доведені до фізичного виснаження й відчаю. Ось така, панове урядники, правда.
Матеріал газети надсилаємо Володимиру Гройсману, сподіваємось, що він його прочитає і щось корисного з нього візьме…
Володимир БАВОРІВСЬКИЙ