86-річна бабуся заперечила, що стала жертвою розбійного нападу

« Бог – свідок, Бог – суддя,  як розсудить, так і буде. Хто як заробив, так і буде мати», говорила на суді старенька. Який зміст вкладала у ці слова?.. Хтозна. Але її промова у Гусятинському райсуді стала однією з підстав для виправдання двох чоловіків, яким загрожувало до дванадцяти років тюрми.
 
Подія, яка лягла у канву тривалого кримінального розслідування, сталася у с. Бабинці Борщівського району ще у лютому 2014 року. Тоді 86-річну бабусю, яка мешкала сама, застали закривавленою – з розбитою головою, поцарапаними руками. Тут же сповістили сілького голову, той викликав міліцію. Працівниці соцзабезу хотіли спровадити одиноку бабусю до лікарні, але та навідріз відмовилася. Цього ж дня міліція затримала двох чоловіків, підозрюваних у нападі на стареньку.
Що ж відбулося у маленькій літній кухоньці, де на печі старенька рятувалася від лютих морозів? За версією досудового слідства, двоє чоловіків, один з який місцевий – батько трьох неповнолітніх дітей, який мешкав по сусідству із бабусею, вибивши двері, увірвалися до помешкання пенсіонерки. Кинули її на долівку, вдарили поліном, душили, вимагаючи гроші. Забрали майже півтори тисячі гривень, які пенсіонерка тримала у каструльці, тут же на печі. Розбійний  напад, поєднаний з проникненням у житло, – так кваліфікували слідчі резонансну у Бабинцях подію. Було зібрано речові докази, проведено слідчий експеремент, інші слідчі дії. Але…
У судовому засіданні уся доказова база, як кажуть, розвалилася. Найбільше сум’яття внесла бабуся у ролі потерпілої. Так от, з її слів, двері у літню кухню ніхто не вибивав, бо вони не замикалися, а були підперті ціпком та накриті рядниною, аби мороз не пробирався. Старенька й справді злякалася, коли зненацька увійшов сусід, а слід за ним ще один чоловік. Не покликали, не постукали, а ввійшли, як до себе додому. Попросили позичити грошей і вона, запевняє, без примусу, добровільно вийняла із банячка тисячу чотириста гривень. Звідки ж у неї ушкодження, чому була у крові?.. Бабуся, не моргнувши оком, запевнила суддю, що перед тим впала з печі, а руку пошкодила до відра. Мовляв, із сусідом у добрих стосунках, і раніш йому позичала невеликі суми, а він відробляв борг, допомагаючи її по господарству.
В унісон цьому говорили і обвинувачені. Начебто того вечора частувалися оковитою і розмірковували, де заробити б грошей, бо ж у селі роботи катма. Вирішили вирушити на заробітки до Чернівців, а на дорогу позичити гроші у сусідки-пенсіонерки. Справді, зайшли без попередження, чим налякали бабусю, й, можливо, через те вона й звалилася з печі. Один помагав їй звестися. Дала гроші добровільно. «Якби ми напали на бабусю, то відразу ж втекли б із села», – виправдовувалися чоловіки.
І треба сказати, що державному обвинуваченню нічим було «крити». Виявилося, що деякі протоколи складено без понятих, що слідчий експеримент у літній кухні відбувався без потерпілої і без її згоди, що є грубим порушенням процесуального законодавства.  Та навіть вилучення грошей відбулося не без порушень – скажімо, одна жінка, яка була понятою, на суді вказала, що факту вилучення двадцятигривневої купюри зі слідами бурої речовини не бачила, а підписала протокол на прохання міліціонера.
Інші поняті повідомили суду, що їх викликали до міліції, аби вони вдруге підписали протокол, бо нібито слідчий пояснив, що загубив один аркуш. Олександр Когут, адвокат одного із обвинувачених, який надавав послуги у рамках безоплатної правової допомоги, вказав й на інші хиби слідства. Відтак суд визнав зібрані докази недопустимими. Треба зауважити, що тепер уже не існує процедури додаткового розслідування – нема належних доказів вини, то людину виправдовують. Так сталося і цього разу: двох чоловіків, яким загрожувало за скоєння розбійного нападу до дванадцяти років тюрми, Гусятинський районний суд виправдав.  А чи був насправді розбійний напад, можна лише здогадуватися. Бабуся покладається не на суд людський, а Божий…
 
Ольга КУШНЕРИК