Денис Січинський – перший галицький маестро

2 жовтня виповнилося 160 років від дня народження композитора, відомого діяча хорового мистецтва Дениса Січинського.

Народився композитор в с. Клювинці, нині Хоростківської громади Чортківського району, у родині управителя панського маєтку. Батько часто змінював місце роботи, тому хлопчик почав навчання в школі Станислава, а продовжив у Тернополі, де закінчив початкову освіту та вступив до гімназії. Під час навчання в Тернопільській гімназії (1879—1887) співав у шкільному хорі та брав уроки музичної грамоти. Після закінчення гімназії в 1888 р. вступив на юридичний та теологічний факультети Львівського університету, але бажання стати професійним музикантом перемогло, тому музичну освіту завершив у Львівській консерваторії (1892).

Під час навчання в консерваторії сприяв заснуванню музичного товариства «Боян» (1891), якому присвятив низку народних пісень «Було не рубати зеленого дуба» та кантату «Дніпро реве». У 1893 р. Д. Січинський організував товариство «Боян» в Коломиї і працював у ньому диригентом. Від кінця 1893 до 1895 рр. перебував у Львові, заробляючи, як сам говорив, «лекціями і роботами музичними на хліб насущний».

Від 1899 до 1909 рр. працював з невеликими перервами в Станиславі (нині — Івано-Франківськ). Тут був диригентом «Бояна» і вчителем фортепіано в новоствореній музичній школі, організував музичне видавництво, хори в кількох селах.

Його творчий доробок налічує понад сто музичних творів. Серед яких опера «Роксолана», кантати, чудові обробки народних пісень, хорові твори та солоспіви на слова Т. Шевченка, Лесі Українки, Б. Грінченка, І. Франка, Г. Гейне, а також інструментальна музика. Пісні Дениса Січинського лунали з уст С. Крушельницької, О. Мишуги, Ф. Лопатинської, М. Левицького, Д. Гнатюка.

«Життєва, творча та громадська діяльність Дениса Січинського є прикладом трагічного становища художника того часу. Умови життя композитора, який присвятив себе музиці, завжди були важкими. Праця не могла забезпечити належного рівня для прожитку. І навіть останні роки, коли його музику знали та виконували, також несли композитору багато турбот, посилених ще й тяжкою хворобою. Однак він продовжував творити — гармонізував українські колядки та щедрівки, закінчував інструментування опери «Роксоляна». Він помер 26 травня 1909 р. у Станиславі. Із запізнілим каяттям його поховали урочисто та багатолюдно…» писала Тетяна Молчанова.

З нагоди 160-річчя від дня народження Дениса Січинського у відділі краєзнавчої літератури та бібліографії Тернопільської обласної універсальної наукової бібліотеки діє книжково-ілюстративна виставка «Творець вишуканих мелодій». Матеріали експозиції висвітлюють життєвий і творчий шлях композитора. Це — статті Петра Медведика, Дани Заборовської, Мирона Черепанина, Романа Дудика та інших українських дослідників, спогади Миколи Чайковського.

Привертає увагу видання «Христос родив ся : коляди на Різдво Христове / зложив на фортепян Денис Січинський. — Вінніпеґ : Накладом «Руської книгарні», [19- -?]. — 34 c. : ноти».

Ім’я композитора відображене в бібліографічних посібниках Тернопільської ОУНБ: «Музична Тернопільщина», «Література до знаменних і пам’ятних дат Тернопільщини…», «Література про Тернопільську область…».

Також значну частину виставкової експозиції становлять енциклопедичні видання, довідники та часописи.