У Тернополі відбулася презентація третьої поетичної збірки Тараса Бурака «Останній написаний лист»

27.09.2025

650

Культура, Новини, Теми, Статті, Події, Тернопільщина

Бібліотека-музей «Літературне Тернопілля», що у середмісті Тернополя, не лише дбайливо зберігає відомості та предмети, які мають велику історичну та літературну цінність для нашого краю, але й пропагує творчість наших сучасних талановитих земляків.

Днями там відбулася презентація третьої поетичної збірки журналіста, поета, блогера-літератора Тараса Бурака, яка має назву «Останній написаний лист». Про неї поет, журналіст і добрий друг автора Богдан Боденчук у передмові висловився так: «Останній написаний лист автор надсилає невідомому адресату, адже у своїх віршах Тарас Бурак не називає ні імен, ні адрес. Водночас кожен читач впізнає себе у словах, які ми так часто хочемо сказати, але не наважуємося. Тарас пише так, ніби поруч сидить хтось дуже рідний, ніби час завмер і це якраз той шанс сказати головне. Вірші поета – ніби листи з майбутнього, які отримуєш саме тоді, коли вони найбільше потрібні. Рядки не обіцяють відповідей, але відкривають щось дуже важливе – чесність почуттів, ніжність, відгомін того, що пережив сам. Навіть у найтемніші часи в словах автора можна знайти світло».

І справді, атмосфера зустрічі була надзвичайно світлою, доброю, невимушеною. Автор заворожував своєю простотою у спілкуванні зі слухачами і, водночас, мудрістю, життєвою філософією, яка виходила з глибин його художнього слова. Як зазначив пан Тарас, йому не потрібно довго шукати теми для нових віршів, вони самі його знаходять будь-де: чи то дорогою на роботу, чи на прогулянці, а чи на кухні за чашкою кави… Більшість поезій «пишуться» на одному диханні, хоча, трапляються й такі, які доводиться «складати» впродовж кількох днів.

Особливої уваги заслуговують твори Тараса Бурака на військову тематику, яка йому дуже близька, адже на передовій нашу свободу і незалежність захищає його брат.

Уся презентація, від початку й до кінця, була інтерактивною, тобто проходила у постійному діалозі із залом. Читання поезій тонко перепліталося із запитаннями (яких, до речі, прозвучало чимало, чи то від модераторки заходу Галини Васильків, чи від зацікавлених слухачів, деякі з яких навіть переростали у цілі діалоги чи дискусії), роздумами автора про поезію та її роль у житті.

На зустрічі, серед інших гостей, були присутні студенти Тернопільського національного педагогічного університету імені В. Гнатюка разом із наставницею, професоркою Наталією Лупак. Саме вони були найактивнішими учасниками діалогів із поетом. І це радує. Адже свідчить про те, що художнє слово не чуже для молоді, воно їй близьке й цікаве.

Презентацію Тараса Бурака відвідав і творчий десант Національної спілки письменників України та обласного літературного об’єднання. Голова ТОО НСПУ Валентина Семеняк високо оцінила творчість молодого автора, звернула увагу на глибинні філософські роздуми, які можна знайти у поетичних рядках та поміж ними. Поетеса, членкиня НСПУ Василина Вовчанська теж не приховувала позитивних емоцій, які в неї викликали твори Тараса, а також подарувала написаний нею на його честь сонет. Автор цих рядків зачитав дві дружні пародії на вірші із перезентованої збірки.

Варто зауважити, що Тарас Бурак не вперше гостює у «Літературному Тернопіллі». Адже в цих затишних приміщеннях свого часу відбувалися презентації двох його попередніх збірок. До речі, автор зізнався, що його «Останній написаний лист» точно не буде останнім, бо він уже на повну силу працює над четвертою книжкою. І пообіцяв презентувати її там же. Що ж, чекаємо з нетерпінням і сподіваємося, вже найближчим часом. Адже якщо дав слово, то потрібно його дотримуватися.