Високе таїнство слова Богдани Дурди

У неділю, 22 червня, у світлиці ТОО НСПУ відбулися чергові «Творчі діалоги» під егідоб обласного літературного об’єднання. Цього разу свою творчість презентувала Богдана Дурда. 

Пані Богдана, яка, до речі, відсвяткувала свій черговий ювілей, є вельми знаною на Тернопіллі особистістю. Все життя вона пропрацювала інженером-конструктором на заводах різних українських міст, проте її творча душа завжди прагнула освоювати щось нове. Як призналася сама Богдана Йосипівна, їй подобається сам процес навчання. Тож опанувала й образотворче мистецтво, і літературу, і музику. До речі, понад 30 років своїми навичками гри на гітарі вона радо ділилася з учнями. А нещодавно ще й отримала диплом психолога.

Її полотна прикрашають колекції кількох українських музеїв, експонувалися на персональних та збірних виставках у різних куточках нашої держави. Окрім того, художниця ілюструвала як власні книги, так і книги інших авторів.

Богдана Йосипівна видала три поетичних збірки, стала авторкою музики та слів, а також виконавицею понад ста пісень Її пісні та романси є в репертуарах відомих українських бардів й естрадних виконавців.

Як зізналася сама винуватиця події, вірші вона почала писати лише із бажання дізнатися, чи в неї це вийде. І таки вийшло, ще й так, що за плечима вже не одна сотня творчих зустрічей, концертів, а також численні нарогоди, здобуті на різних конкурсах і фестивалях. Пані Богдана, окрім рідної української, вільно володіє п’ятьма мовами. Тож слухачі змогли отримати насолоджуватися її піснями польською та іспанською мовами.

На творчому заході щедро лунало поетичне слово. А творчий доробок поетеси багатогранний: від громадянської та філософської лірики до іскрометного гумору. Гадаю, що усім причетним до літератури особливо запам’яталися слова ронделя «Високе таїнство слова», як нагадування про його силу та вплив на душі читачів. Кілька віршів читала акторка театру Віра Самчук. До речі, один з них, «Жоржина на дроті» має свою дуже цікаву історію і є, за словами самої авторки, чи не єдиним у жанрі інтимної лірики.

Коли слово надали гостям, то бажаючих висловити господині заходу свою повагу, привітати її з ювілеєм виявилося чимало. Зокрема, голова літоб’єднання Зіновій Кипибіда високо оцінив її творчість і від імені літературної спільноти вручив грамоту. Вітала ювілярку і поетеса Олександра Кара, яка, доречі, теж нещодавно відсвяткувала свій ювілей. Свої поетичні присвяти дарували Валерій Дідух, Марія Карпик, Надія Бригідир, Галина Галан. Автор цих рядків теж зачитав присвяту, в рядках якої читаються назви поетичних збірок та творів авторки:

У лабіринтах долі поводир –

Її яскраве слово поетичне,

А спів струни – дієвий еліксир

Для душ людських, мов зіллячко медичне.

Римує й пензель світлі кольори,

На полотні народжує шедеври,

Щоб підмішати в дану нам згори

Ріку життя художню атмосферу.

Стікають між урвистих берегів

Літа у даль, тож кредо поетеси –

Тримати віру в силу почуттів

Над греблею технічного прогресу.

Аби не виникав культурний шок,

У неї плани й помисли високі:

Нехай співають діти з пелюшок,

А вишеньки хай зріють несолодкі.

Модераторка заходу Василина Вовчанська прочитала акроприсвяту, яка займе достойне місце серед інших на стенді обласної письменницької спілки.

Цього разу «Творчі діалоги» не вклалися в хронологічні рамки, бо слухачі ніяк не хотіли розходитися і щоразу просили виконати пісню «на біс». Тож фінальним акордом стала патріотична пісня «Ми – елітарні війська», присвячена мужнім воїнам, які героїчно боронять нашу землю.