У лютому православні відзначають одну з дванадцяти найважливіших дат церковного року – Cтpiтeння Гocпoднє. Стрітення належить до неперехідних свят (перехідні – це, наприклад, Великдень), проте його дата змістилася після переходу Православної церкви України на новоюліанський календарний стиль.
Коли Cтpiтeння Гocпoднє відзначають нині в Україні, значення цього свята, його народні традиції та прикмети – розповідаємо в матеріалі.
З церковнослов’янської мови слово «стрітення» перекладається як «зустріч», яка описує значущу та важливу подію в житті Ісуса Христа. Описана вона в Євангелії від Луки.
За біблійними писаннями, на сороковий день після народження батьки принесли Ісуса Христа до храму для причастя. Коли вони несли немовля, їм зустрівся старець Симеон Богоприємець, якому було написано не померти, доки він не побачить Спасителя.
За довге життя Симеон написав і переклав чимало релігійних праць. В одній з них він прочитав пророцтво, що Діва Марія отримає непорочне зачаття і народить Спасителя. Того ж дня зійшов Ангел з небес і підтвердив це. А ще сказав Симеону, що в день, коли старець побачить істинного Спасителя, його душа покине тіло і відправиться до раю.
Літописець, побачивши пару з немовлям, взяв малюка на руки, підняв над головою і проголосив Спасителем людського роду. Після цього Симеон помер.
У новому церковному календарі дата свята (як і інших неперехідних, тобто, фіксованих) змістилася, і його відзначають на 13 днів раніше.
Стрітення за старим стилем – 15 лютого, за новим – 2 лютого.
У народі свято називають просто – Стрітення і вважають його днем, коли зима зустрічається з літом.
Однією з головних церковних традицій є освячення свічок під час святкової літургії. Ці свічки, які в народі називають “громничними”, вважаються символом світла, що освітлює душу, і Божої захисту. Їх зберігали протягом року і запалювали під час грози, хвороб, або інших небезпечних подій, вірячи, що вони оберігають дім і родину.
Ще однією важливою традицією є освячення води. Стрітенська вода вважалася цілющою і використовувалася для лікування хвороб, благословення домівки та захисту від негараздів. Віряни приносили цю воду додому та зберігали як велику святиню.
У багатьох регіонах у день Стрітення молилися за гарний урожай і благополуччя. Люди вірили, що освячена вода і молитви здатні вплинути на природні сили, тому часто окроплювали освяченою водою поля, сади і навіть худобу, щоб забезпечити процвітання господарства.
Також цього дня проводили обряди, спрямовані на пробудження природи. Наприклад, у деяких місцевостях виходили на вулицю, “зустрічали” весну, спостерігаючи за погодою та тваринами, а також намагалися передбачити, яким буде майбутній рік.
Якщо на Стрітення сонячна погода – весна буде ранньою.
Якщо капає зі стріх – на швидке потепління.
Сильний вітер і сніг у цей день – до пізньої весни.
Якщо у Стрітення іде дощ, то літо буде спекотним.
Довгі бурульки на дахах – до холодної і дощової весни.