Останній бій прийняв на Луганщині

2 вересня жителі Тернопільської міської громади віддали останню шану мужньому воїну, уродженцю села Ювілейне, Олешківського  району, Херсонської області Володимиру Володимировичу ДОРОЖКУ (4. 01. 1976 р. н.), який загинув 23 серпня під час виконання бойового завдання біля селища Діброва Сєвєродонецького району Луганської області. Поховали  мужнього воїна на Алеї Героїв Микулинецького цвинтаря. Співчуваємо рідним та близьким Героя. Царство йому небесне, вічна шана та памʼять…

 Був справжнім патріотом

3 вересня жителі Кременецької громади навіки попрощалися з військовослужбовцем, стрільцем-зенітником зенітно-ракетного взводу зенітно-ракетної батареї зенітно-ракетно-артилерійського дивізіону, жителем Кременця Андрієм Анатолійовичем КРАСНОВИМ (1982 р. н.), який загинув в Запорізькій області. Поховали Героя на кладовищі в селі Великі Млинівці.

Вічна пам’ять і слава українському воїну, який захищав Батьківщину та кожного з нас!

Загинув на Донеччині

3 вересня жителі Трибухівської громади, що на Бучаччині провели в останню дорогу стрільця-снайпера аеромобільного батальйону військової частини А****, уродженця с. Доброполе Василя Миколайовича ЦИБУЛЬСЬКОГО (3. 02. 1972 р. н.), який загинув 29 серпня, виконуючи бойове завдання в районі с. Костянтинівка на Донеччині.

Він був надзвичайно добрим і щирим. Понад усе любив сім’ю. Завжди приходив на допомогу усім, хто її потребував.

Щиро співчуваємо рідним і близьким. Нехай душа загиблого Героя знайде вічний спокій.

Був добрим та щирим

3 вересня жителі Шумської громади провели в останній шлях військовослужбовця, уродженця села Вілія Андрія Михайловича МАКСИМЧУКА (1992 р. н.), який 1 вересня трагічно загинув внаслідок ДТП. Андрій захищав рідну країну від 2022 року. Брав участь в запеклих боях, прагнув знищити ненависного ворога та звільнити рідну землю від окупантів. Оплакують сина мама Люба і тато Михайло. Без братової поради, надійного плеча залишилася молодша сестра Катя, яка проживає у Цеценівці з сім’єю. У чорну хустину зав’язалася молоденька дружина Ірина. Не побачить більше тата маленький  Макарчик, і малюк, який невдовзі прийде у цей світ.  Поховали Героя в його родинному селі.

Життєрадісний, товариський, добрий та щирий – таким назавжди Андрій залишиться в пам’яті усіх, хто його знав. Вічна пам’ять та слава Герою!…

На Курщині загинув командир-десантник

4 вересня жителі Почаївської громади віддали останню шану мужньому воїну, комaндиру 1-го десaнтно-штурмового відділення десaнтно-штурмового бaтaльйону однієї з військових частин, жителю селa Стaрий Почaїв Анaтолію Олександровичу СІМЧУКУ (1995 р. н.), який загинув 30 серпня під час виконання бойового зaвдaння нa території Суджaнського рaйону Курської області (рф).

Вічнa пaмʼять тa вічнa слaвa Герою! Щирі співчуття рідним тa близьким…

До останнього подиху захищав Україну

4 вересня жителі Тернопільської громади віддали останню шану стрільцю, помічнику гранатометника відділення морської піхоти, матросу, тернополянину Володимиру Ігоровичу ДЕМИДАСЮ (10. 03. 1980 р. н.), який загинув 30 серпня у Торецьку Бахмутського району Донецькій області. Про Героя згадують, що був добрим і щирим, завжди готовим прийти на допомогу, справжнім патріотом. Незважаючи на хворобу матері, він до останнього подиху захищав Україну. Найщиріші співчуття матері, дружині Марії, доньці Тетяні, усім рідним та близьким воїна. Вічна памʼять!..

 Відійшов у засвіти під час відпустки

6 вересня жителі Нагірянської громади, що на Чортківщині провели в останній земний шлях військовослужбовця, житель села Ягільниця Володимира Богдановича ОЛІНИЙЧУКА (1974 р. н.), який відійшов у засвіти під час перебування у відпустці.

Висловлюємо щирі співчуття родині та близьким. Нехай Господь допоможе пережити біль гіркої та непоправної втрати. Вічна пам’ять!..

Оберігатиме нас з неба

7 вересня жителі Тернопільської міської громади навіки попрощалися із військовослужбовцем, тернополянином Георгій Романович ХАЛВАШІ (20. 04. 2001 р. н.), який загинув 31 серпня у Донецькій області. ТНВК «Школа-ліцей 6 ім. Н. Яремчука», де навчався Георгій, також відреагував на трагічну новину, висловивши співчуття рідним та близьким захисника. Школа пам’ятатиме свого випускника як Героя, який віддав життя за Україну. Неймовірно боляче, коли Україна втрачає таких юних воїнів. Щирі співчуття родині нашого захисника. Царство йому Небесне. Вічна пам’ять!..

 «Бережімо Україну, щоб смерть мого сина та сотень інших синів і дочок не була даремною»…

7 вересня жителі Лановецької громади віддали останню шану військовослужбовцю, молодшому сержанту, бойовому медику Вадиму Петровичу ВЕЙДАШУ із села Мала Карначівка, який загинув 2 вересня в результаті бойових дій на Донеччині. Вадим Вейдаш не встиг створити сім’ю, та пройшов пекло війни, виборюючи нашу свободу. На жаль, ворог не обирає… Тож сьогодні страшну втрату оплакує мати, брат, родина, друзі, уся Лановецька громада. «Бережімо Україну, щоб смерть мого сина та сотень інших синів і дочок не була даремною» – звернулася до присутніх мати захисника. Вічна пам’ять захиснику!.. Щирі співчуття рідним та близьким, – йдеться в повідомленні Лановецької міської ради.

 Не знав що таке батьківська ласка і родинне тепло…

7 вересня жителі Трибухівської громади провели в останню дорогу солдата, стрільця-санітара 2 штурмового відділення 2 штурмового взводу 4 штурмової роти 2 штурмового батальйону військової частини А****, 32-річного жителя села Трибухівці Віктора Володимировича ГОРБАЧУКА, який загинув 2 вересня поблизу Новогродівки на Донеччині. Доля не була до Віктора прихильною. Він рано осиротів та виховувався у школі-інтернаті. Не знав що таке батьківська ласка і родинне тепло. Завжди сам виборював собі місце під сонцем. Вічна пам’ять та шана Герою…

Знову болить, знову втрата Героя…

7 вересня жителі Скалатської міської громади віддали останню шану  мужньому воїну, жителю села Зарубинці Ігорю Федоровичу ЧОРНОМУ (1977 р. н.), який загинув внаслідок ракетного обстрілу у м. Полтава. Світлої пам’яті Ігор попри проблеми з зором став на захист Батьківщини весною цього року. Був щирим патріотом, справедливим, чесним. Висловлюємо щирі співчуття матері, дружині, дітям, родині, близьким та побратимам загиблого Героя. Світла пам’ять та безмежна вдячність за вірність Батьківщині…

 Понад рік вважався зниклим безвісти…

7 вересня жителі Гримайлівської громади провели в останній земний шлях військовослужбовця, стрільця 1 кулеметного відділення кулеметного взводу військової частини А****, жителя с. Товсте, уродженця с. Калагарівка Андрія Богдановича ТКАЧИКА (1. 09. 1988 р. н.), який від 17 лютого 2023 р. боронив Україну від російських окупантів.

У липні минулого року рідні втратили зв’язок з Андрієм. Весь цей період воїн вважався зниклим безвісти. У рідних жевріла надія, проте дива не трапилося… Встановлено, що захисник загинув, ймовірно 27. 07. 2023 р. під час ведення бойових дій у районі населеного пункту Григорівка Донецької області. Поховали мужнього захисника у родинному селі. Вічна пам’ять Герою!.. Щирі співчуття родині…

Без вагань пішов захищати рідну землю

8 вересня жителі Підволочиської громади провели в останню дорогу військовика, старшого солдата 68-мої окремої єгерської бригади ЗСУ, жителя селища Підволочиськ Валентина Миколайовича КРАВЧУКА (2000 р. н.), який загинув 3 вересня під час виконання бойового завдання на Донеччині.

Сестра Ірина зі сльозами на очах згадує свого брата як доброго і спокійного хлопця, який завжди був готовий допомогти. Після школи Валентин навчався у Підволочиському ліцеї, а далі вирушив на строкову службу до армії. Життя молодого хлопця змінилося з початком повномасштабного вторгнення. Валентин, вже маючи досвід служби, отримав повістку і без вагань пішов захищати рідну землю.

Співчуваємо рідним захисника. Сил та витримки Вам пережити цю гірку втрату. Вічна та світла пам’ять Герою!..

Був доброю та світлою людиною…

8 вересня жителі Трибухівської громади віддали останню шану мужньому воїну, солдату, жителю с. Мартинівка Степану Івановичу КОХАНОВСЬКОМУ (18. 06. 1971 р. н.), який загинув 3 вересня у м. Полтава перебуваючи на навчанні у Військовому інституті телекомунікацій та інформатизації внаслідок ракетного обстрілу. Про нього знайомі згадують як про надзвичайну добру і світлу людину. У воїна залишилась дружина і троє дітей.

Щирі співчуття рідним та близьким. Вічна пам’ять…

Загинув, захищаючи Україну

8 вересня Тернопільська міська громада віддала останню шану мужньому воїну, оператору-топогеодезисту самохідного артилерійського взводу 44-ї окремої артилерійської бригади ім. гетьмана Данила Апостола, тернополянину Миколі Ігоровичу ПОГОРІЛОМУ (24. 01. 1985, м. Бєшкек Киргизстан – 4. 09. 2024, с. Погребки, Суджанського району Курської області), який загинув під час виконання бойового завдання внаслідок артилерійського обстрілу противника.

Пластун, син кадрового офіцера, який загинув в Афганістані, світлої пам’яті Микола здобув вищу освіту за фахом юриста у Тернопільському Національному економічному університеті (нині ЗУНУ). Очолював студентський парламент університету. Працював юристом фінансового управління Тернопільської облдержадміністрації. Згодом – заступником начальника відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування в Тернополі. Від 2018 р. в ЗСУ. Вдруге підписав контракт напередодні повномасштабного вторгнення – 30 січня 2022 року.

Поховали  мужнього воїна на Алеї Героїв Микулинецького цвинтаря. Співчуття сестрі Зоряні, сину Ігорю, всій родині, близьким та знайомим. Вічна слава і шана Героям. СКОБ!..

Білим янголом на щиті

8 вересня жителі Скала-Подільської громади провели в останню дорогу, військовослужбовця, солдата однієї з бойових військових частин, жителя Скали-Подільської Євгенія Володимировича ІВАНОВА (1983 р. н.), який загинув 3 вересня біля населеного пункту Новогродівка Покровського району Донецької області. Євгеній був справжнім чоловіком, патріотом, воїном. Поділяємо горе родини, сумуємо разом з вами, підтримуємо вас у годину скорботи. Нехай пам’ять про Євгенія назавжди залишиться в серцях близьких та знайомих, а Господь прийме його світлу душу і оселить там, де праведні спочивають.  Вічна пам’ять та слава Герою!

 Знову Полтава, знову болюча втрата…

9 вересня Тернопільська громада провела в останню дорогу військовослужбовця, Андрія Володимировича ІГНАТЕНКА (16. 07. 1969 р. н.), який загинув 3 вересня під час ракетного обстрілу на Полтавщині. Андрій Ігнатенко жив з сім’єю у Миколаєві. Після повномасштабного вторгнення російських військ в Україну, впереїхали до Тернополя. Як розповідають рідні, чоловік прийняв рішення стати на захист України та пішов воювати добровольцем. Він двічі звертався до військкомату, проте взяли його на службу аж після третьої спроби в липні цього року. У свілої пам’яті Андрія залишилися дружина і дві доньки. Поховали воїна на Алеї Героїв Микулинецького кладовища. Висловлюємо найщиріші співчуття рідним та близьким Андрія. Вічна пам’ять і слава Захиснику України!..