Як війна вплинула на якість освіти?

Уже третій рік в Україні освітній процес відбувається в особливих умовах воєнного стану. За його якістю слідкує Державна служба якості освіти України, яка здійснює моніторинг освітнього процесу на предмет дотримання прав здобувачів освіти.

За результатами моніторингового дослідження «Освіта під час війни» утричі зросла тривожність у дітей порівняно із лютим 2022 року.

Про те, як забезпечується якість освітнього процесу в умовах війни та основні висновки і тенденції у презентованих результатах дослідження якості організації освітнього процесу в умовах війни у 2023/2024 навчальному році, проведеному Державною службою якості освіти України, розповідає начальниця управління Державної служби якості освіти у Тернопільській області Наталія МОРАВСЬКА.

— Пані Наталю, з якою метою проводилося це дослідження?

— Щоб мати цілісне розуміння, що відбувається у системі української освіти в умовах війни, Державна служба якості освіти, її територіальні органи проводять різні моніторингові дослідження, інституційні аудити шкіл, аналізи діяльності органів місцевого самоврядування та структурних підрозділів з питань освіти. За їх результатами заклади та установи освіти отримують напрацьовані рекомендації, базу для прийняття відповідних управлінських рішень.

Дослідження якості організації освітнього процесу в умовах війни у 2023/2024 навчальному році проведено вдруге у цьому році, а отже ми можемо  виокремити тенденції, зокрема щодо результатів навчання та психоемоційного стану дітей. До моніторингу були запрошені школи за репрезентативною  вибіркою, у тому числі і нашої області. В опитуванні брали участь директори, вчителі, учні та їх батьки.

— Що продемонструвало опитування? Які основні тенденції та складнощі в організації навчання під час війни? Як організований освітній процес у школах області?

— У другий рік повномасштабної війни у переважній більшості закладів освіти вдалося відновити очне навчання в першому півріччі 2023/2024 навчального року. 53% закладів працювали очно, 19% — дистанційно, 28% — змішано. Якщо говорити про школи нашої області, то освітній процес у них організовано в очному та змішаному форматі.

Позитивним також є те, що стовідсотково у  закладах освіти західного регіону за даними директорів відсутні втрати у навчальному часі, тобто заклади освіти постійно здійснювали освітній процес. Цьогоріч значно зменшилася кількість батьків учнів, які зазначили, що дитина не вчилася через відключення електроенергії (з 65% до 14%), відсутність інтернету або слабке з’єднання (з 55% до 17%), а також через повітряні тривоги (з 66% до 29%).

Організації очного навчання у школах області також сприяє те, що у 96% закладів загальної середньої освіти облаштовані укриття різних типів достатньої місткості.

— Яка ситуація з тими учнями, що навчаються в Україні, перебуваючи за кордоном?

За інформацією вчителів, близько 84% учнів в школах західного регіону мали постійний доступ до освітнього процесу в умовах війни. Однак, є діти, які тимчасово перебувають за кордоном і не завжди є присутніми в українській системі освіти, а це дуже важливо – дати їм можливість опановувати навчальні предмети згідно із державним стандартом, а відтак – мати сподівання майбутнього їх повернення в Україну.

Але  лише третина батьків учнів зазначили, що їхні діти постійно вчилися.  Основною причиною, що перешкоджала освітньому процесу, батьки назвали хворобу (56%). Про невміння самостійно підключитися до онлайн-уроків вказали 5% батьків молодших школярів. Батьки учнів базової та старшої школи вказали, що їхні діти не вчилися через перевантаження (5%), брак мотивації (4%), нестабільний емоційний стан (3%).

За партою, чи в укритті?

— Пані Наталю, Як учні ставляться до навчання в укриттях?

— Лише 5% учнів шкіл західного регіону повідомили, що вчителі продовжували навчальні заняття в укритті. 42% опитаних вказали, що в укритті відсутні умови для проведення уроків; а 47% респондентів засвідчили, що кожен займався своїми справами. При чому ці дані дослідження підтверджені результатами регіонального моніторингу проведеного у закладах освіти Тернопільської області, де головними причинами, які перешкоджають проведенню занять під час перебування в укриттях, керівники та педпрацівники вважають відсутність необхідних меблів та обладнання, недостатню місткість укриттів, низьку температуру, наявність проблем з мотивацією здобувачів, концентрацією їхньої уваги під час занять в укриттях. Зважаючи на такі умови, нами надані рекомендації засновникам та керівникам закладів освіти з метою організації якісної та своєчасної роботи з підготовки до нового 2024/2025 навчального року та гарантування безпекових умов в освітньому процесі.

Сьогодні освітяни зауважують про значні прогалини у навчанні, так звані «навчальні втрати», спричинені різними чинниками.

— Метою дослідження також було визначити динаміку освітніх втрат та здобутків в умовах воєнного стану у другий рік війни (навчальний час, освітні програми, динаміка результатів навчання) на різних рівнях (циклах) освіти та зясувати, які заходи вживались, щоб компенсувати ці втрати.

Втрати в освітньому процесі, викликані зміною форми здобуття освіти, переведенням закладів з очного на змішаний режим роботи, нестабільними умовами організації освітнього процесу, можуть спричинити зниження результатів навчання учнів. Щоб вчасно виявити загрозливі тенденції, вчителі здійснюють оцінювання та діагностику.

Результати анкетування педагогів засвідчують, що 92% з них проводять оцінювання/діагностику, щоб визначити прогалини у результатах навчання учнів в умовах війни. З огляду на складні умови, що склалися (пандемія та повномасштабне вторгнення), такий відсоток, найімовірніше, свідчить про бажання та намір. Водночас розуміння проблеми може бути першим кроком до її вирішення. Менше половини вчителів здійснюють діагностичне оцінювання на початку навчального року чи семестру або після закінчення вивчення навчальної теми, та лише третина – постійно.

«Втомлюваність збільшилася не на відсотки, а в рази…»

— То чому ж знижується мотивація учнів до навчання, погіршується їх психоемоційний стан?

— Вчителі акцентують на зниженні мотивації та нестабільному психоемоційному стані учнівства, втричі зросла тривожність в дітей. Війна є причиною стресу та додаткового психологічного навантаження для мільйонів українців. Найуразливіші серед них – діти, адже їхня психіка дуже чутлива до будь-яких змін. Варто звернути увагу на втомленість учнів, про що вони зазначають, втомлюваність збільшилася навіть не на відсотки, а в рази. Водночас, переважна більшість учнів, попри тривожність, зазначають, що перебувають в безпеці, більше половини їх почуваються енергійними і щасливими. На мою думку, ця тривожна тенденція вказує на нормалізацію війни, діти звикають до умов воєнного стану. Часто стрес, який переживають учні, не помічають ані батьки, ані вчителі. Такий стан не дає можливості сконцентруватися під час навчальних занять, що спричинює погіршення засвоєння навчального матеріалу.

А про погіршення результатів навчання зазначає третина вчителів, які брали участь в опитуванні. Зокрема, результати учнів початкової школи погіршилися з іноземної мови,  з української мови, з математики, з літературного читання. Серед вчителів базової школи переважає думка, що результати навчання учнів погіршилася. Це стосується фактично всіх предметів, однак це не стосується таких навчальних предметів, як алгебра та геометрія, іноземна мова, історія України. У порівнянні з минулим роком, цьогоріч зросла кількість вчителів базової школи, які вказують на погіршення результатів навчання своїх учнів з української мови, української літератури, фізики, хімії, географії, біології.

— І учням, і вчителям необхідно забезпечити належну психо-емоційну підтримку?

— В умовах війни особливо актуальним залишається забезпечення своєчасного і систематичного надання психологічних консультацій та підтримки здобувачам освіти, проведення заходів психоемоційного розвантаження для педагогічних працівників. Наразі в Тернопільській області велика кількість шкіл, де немає повноцінної психологічної служби, а її функції виконують інші педагогічні працівники. Як наслідок, зростає частка учнів, які вважають перебування у своїх закладах освіти цілком або здебільшого небезпечним і некомфортним, які відчувають гостру потребу в заходах психоемоційного розвантаження. Особливо це стосується здобувачів освіти, яким від початку повномасштабних воєнних дій довелося змінити заклад.

— Як у школах будуть враховувати результати дослідження під час організації освітнього процес у наступному навчальному році, на що звертати увагу, щоб українські діти мали змогу отримувати якісну освіту?

— Результати дослідження повинні інтегруватися у відповідні рішення: на рівні країни, на рівні громади, у школах.

Зі звітом за результатами дослідження директори та педагогічні колективи можуть ознайомитися на офіційному сайті Державної служби якості освіти. Його потрібно використати для планування своєї роботи на 2024/2025 навчальний рік.

Розмірковуючи над тим, що може допомогти стабілізувати освітній процес в умовах війни, 36% керівників закладів освіти зазначають партнерство та належну комунікацію між всіма учасниками освітнього процесу. третина директорів закладів освіти успіх бачить  у вірі в Перемогу, а також взаєморозуміння, взаємопідтримку між учасниками освітнього процесу.

Галина САВЧУК