Повідомити новину

Поширити:

Нещодавно театральна студія «Третій дзвінок» відкрила черговий прем’єрний сезон неординарною виставою «Маленький принц» за твором Антуана де Сент-Екзюпері. Це філософська, мудра і дуже зворушлива історія, адже серед книг з найбільшою кількістю опублікованих перекладів вона поступається лише Біблії.

Того дня атмосфера у Тернопільському театрі актора і ляльки панувала святкова. Усі з нетерпінням очікували на цю непросту постановку.

Зі вступним словом до присутніх звернувся незмінний режисер-постановник Дмитро Татарінов, побажав приємних вражень від перегляду.

Юні актори прекрасно впоралися зі своїми надзвичайно складними ролями і вдало відтворили персонажів. Це була зовсім не казка, а глибокий, філософський матеріал з чудово підібраним музичним супроводом та пластикою. Хтось у цій виставі обов’язково впізнав і себе.

Відчувалася велика підтримка та хвилювання керівника студії Тетяни Кошильовської, яка, думаю, була задоволена своїми талановитими підопічними.

Головні посили Антуана де Сент-Екзюпері – «пильне одне лиш серце» та «найголовнішого очима не побачиш» – зрозуміли усі. «Люди купують готові речі в магазинах, але ж немає магазинів, де б торгували друзями… Тому у людей більше немає друзів…».

Головного героя блискуче зіграла Ярина Поправа. Її чуттєва й емоційна акторська гра сповна передала характер Маленького принца, який насправді показував внутрішній світ Екзюпері – поєднання дитячого та дорослого життя.

Роль старого пілота зіграв Арсен Доскач, який і був оповідачем у виставі, а молодого пілота – Костя Городиський, котрий дуже емоційно проживав моменти з життя Екзюпері.

Христина Дехтяренко була прекрасною, ніжною і примхливою Трояндою. Їй дуже личила ця роль і костюм. Це була єдина у світі квітка, яку Маленький принц «приручив».

Єва Золота-Авдєєнко так граційно звивалася, що неможливо було не помітити у її персонажі загадкову та мудру Змію.

Мені дуже сподобався Лис (Неля Михальчишин), самотній і добрий, який шукав справжнього друга і просив, щоб його приручили. Роль зверхнього і владолюбного Короля дісталася Діані Ківелюк.

Честолюбець-П’яниця (Вікторія Секела) реалістично показав негативні людські риси: марнославство, самозакоханість, п’янство. Суворого, серйозного і дуже зайнятого бізнесмена, якому ніколи було і голову підвести, вдало зіграла Софія Шпеник.

Єдиним не жалюгідним і відповідальним персонажем був Ліхтарник у виконанні Яни Тхорик, який кожну секунду запалював та гасив ліхтар, згідно з угодою.

Географ (Мар’яна Хлань) ніколи ніде не був і не бачив нічого, проте весь час щось скрупульозно записував у своїй велетенській книзі. Аліна Ваврів була Залізничником. Зачепила її фраза, мовляв, тисячі людей відправляє у різні напрямки, а вони, тікаючи від своїх проблем, забувають про власні мрії.

Маленький Принц після кожної подорожі казав: «Дивний народ ці дорослі». Адже всі дорослі колись були дітьми, але мало хто про це пам’ятає. А людині потрібна лише одна квітка, та, яка наповнить душу і серце світлом та теплом…

 

Автор: Оксана ВОЛОШИНА

Теги: вистава, прем'єра, Третій дзвінок