«Вийшли з машини!!! Руки на капот!!!»

Дві жінки переконані, що заліщицькі поліціянти їм мстять і залякують.

 

«Шановна редакціє!  Мене звати Швець Галина, мою дочку – Швець Емілія, ми проживаємо в с. Торське Заліщицького району. Я творча людина, пишу поезію, і мені прикро та важко переповідати вам історію, що трапилася з нами, бо доводиться переживати усе по-новому…

Ми просимо висвітлити нашу проблему, бо нам загрожує небезпека. Не маємо до кого звернутися за захистом і не можемо звертатися до поліції, бо справа пов’язана з незаконними діями щодо нас працівників Заліщицького відділення Національної поліції.

 

Вранці 12 січня ми з дочкою поїхали на таксі у Заліщики, після того вирушили до Чернівців, де мали зустріч з адвокатом. Упродовж дня нас возив таксист Володимир, чиїми послугами користувалися і раніше. З Чернівців вирушили до м. Вижниця – нам треба було до тамтешньої лікарні, а заодно і підвезли адвоката додому.

Повертаючись з Вижниці, водій помітно нервував і багаторазово зв’язувався з кимось по телефону. Близько 17 години 30 хвилин, наближаючись до Заліщиків, таксист наполіг заїхати на автозаправку та сказав, щоб я дала йому гроші, бо він має заправитися. Я заплатила йому дві тисячі п’ятсот гривень.

Коли ми опинилися на автозаправці, яка розташована на території Заставнівського району Чернівецької області, неподалік від КПП, що межує із Тернопільською областю, то вийшли з таксі, оскільки авто заправляється газом, і зупинилися за декілька метрів позаду. У цей час на автозаправку різко заїхав автомобіль, зупинився неподалік та засвітив дальнє світло фар. З цього автомобіля вискочив знервований чоловік, зовнішній вигляд якого викликав у нас підозру. Його поведінка була неадекватною, оскільки він швидко наближався до мене, і, підійшовши впритул, випученими очима прискіпливо заглядав у моє обличчя, що мене збентежило та налякало. Його посіпувало. Він продовжував дивитися на мене, прямуючи до таксиста, який стояв поруч із таксі. Щось переговоривши з таксистом, кивнув головою на нас, на що той у відповідь махнув головою: «Так».

Відчувши недобре, я взяла дочку за руку і наказала швидко йти до автомобіля, бо там наші речі. Відчинивши задні дверцята таксі, я хотіла взяти рюкзак, але цей невідомий чоловік, підбігши, заштовхнув мене в авто, гепнув дверцятами, ударяючи мене по руці, і тримав дверцята, щоб я не вийшла. Й одночасно звіриним ревом загарлакав: «Сіла в машину бігом!!!». Це все відбувалося на очах у працівника автозаправки. Ми намагалися зателефонувати хоч комусь, та не було покриття мережі.

Ми були дуже налякані, у шоковому стані і не знали, як діяти і що робити, постійно запитували невідомого чоловіка, хто він такий і що йому від нас потрібно, на що він відповів: «Я зараз тобі всьо поясню».

Ми сказали таксисту, щоб він зайшов до салону і відвіз нас додому, на що почули: «Я нікуди не поїду, бо буде ще гірше».

У той час цей невідомий чоловік бігав навкруг автомобіля, мацаючи дверну ручку автомобіля то з мого боку, то з боку дочки. І увесь час знервовано та агресивно викрикував по телефону: «Рома, їдь сюда бігом!!! Де ти є?!»

Цей невідомий чоловік знову опинився біля дверцят водія і у відкрите вікно таксі дивився на нас. Коли він побачив, що дочка почала знімати його камерою мобільного телефону, нарешті показав через вікно посвідчення, яке ми не мали змоги добре розгледіти. Сказав, що він є начальником кримінальної поліції Заліщицького відділення і що звати його Кривундяк Тарас Григорович. Ми запитали, чому нас затримують, на що відповів: «У зв’язку із перевіркою документів, покажіть, будь ласка, ваші документи, ви підозрюєтеся у скоєнні злочину». Коли ми запитали, у якому злочині, Кривундяк Т.Г. відповів: «Я вам всьо зараз поясню». При цьому перебував у збудженому стані.

Ми ще раз перепитали і почули: «Перевірка на причетність до скоєння злочину. Зараз ми поїдемо у Заліщицьке відділення поліції». Ми сказали, що нікуди не поїдемо, на що Кривундяк Т.Г. відповів: «Добре, ми вас тут перевіримо».

Помітивши, що з’явилася одна поділка мобільної мережі, ми намагалися зателефонувати до нашого адвоката, та не вдалося. У цей час Кривундяк Т.Г. знову знервовано запитував когось по телефону: «Де ви є?!» І одразу після цього на великій швидкості на автозаправку «залетів» поліцейський автомобіль із увімкнутими сиреною та проблисковими маячками. З поліцейського автомобіля вискочили двоє чоловіків і на ходу загорланили: «Вийшли з машини!!! Руки на капот!!!» При цьому використовували нецензурну лексику і знову горланили: «Виходим б…ь по одному!!!» Таксист вийшов з таксі. Ми з дочкою залишалися на задньому сидінні, тримаючись за руки. З мого боку різко відчинилися двері, і один із чоловіків, не відрекомендувавшись, наказовим і грубим тоном змушував нас вийти й показати наші речі. Я відповіла, що вони не мають права перевіряти наші речі, і ми не вийдемо з авто, тому що перебуваємо у таксі, яке замовили й оплатили, і таксист має виконати своє зобов’язання – відвезти нас додому. На це почули фразу: «Ми веземо вас до райвідділу».

Хтось із них сильно гримнув дверцятами з мого боку. Спереду на пасажирське місце швидко заскочив Кривундяк Т.Г. і сказав таксисту: «Їдемо до Заліщицького відділення поліції».

Позаду нас усю дорогу їхала поліцейська машина із увімкнутими проблисковими маячками. Складалося враження, що вони доправляють до поліцейського відділення особливо небезпечних злочинців, чим викликали у нас ще більший стрес.

Дорогою ми казали, що не будемо їхати до відділку, що нам потрібно додому. Але таксист продовжував їхати у напрямку Заліщицького відділення поліції, а Кривундяк Т.Г. сказав: «Пані, що ви накручуєте ситуацію? Якщо ви не виконаєте наші законні вимоги, ми змушені будемо…»

Ми зрозуміли, що поліціянти налаштовані на те, щоб мене із дочкою будь-яким способом доправити на свою територію, тобто на територію Заліщицького відділення поліції, де вони зможуть почуватися повноправними господарями ситуації, і продовжувати незаконно нас утримувати.

Ми зателефонували на «102», щоб заявити, що нас незаконно та безпідставно затримала поліція та доправляє до Заліщицького відділення поліції. Нам сказали, що зараз відреагують.

Коли таксі зупинилося на території Заліщицького відділення поліції, за нами зачинили браму, до авто підійшло близько семи осіб у цивільному і тільки один з них був із значком поліції на грудях. Вони світили на нас ліхтарями і знімали нас на мобільні телефони. Кривундяк Т.Г. і таксист вийшли з таксі. Ми залишалися на задньому сидінні і продовжували телефонувати своїм близьким, щоб вони знали, де ми перебуваємо.

Через деякий час Кривундяк Т.Г. відчинив дверцята і з увімкнутою камерою на своєму мобільному телефоні, спрямованою на нас, заявив: «Ви перебуваєте на території Заліщицького відділення поліції, оскільки будете перевірені на причетність до скоєння злочину, прошу вас: вийдіть із машини». Ми відмовилися і сказали, що будемо чекати на відповідь із поліції. І ще раз зателефонували на «102». Але нам відповіли, щоб ми зверталися до поліцейських Заліщицького відділення безпосередньо.

Усі стояли і продовжували світити ліхтарями в обличчя та знімати нас на відео. Хтось із групи наказав нам вийти і показати, що у наших рюкзаках. Ми відмовилися і сказали, що вони не мають права влаштовувати нам обшук. Тоді вони ще раз повторили, щоб ми швидко вийшли з машини, оскільки таксист дав дозвіл на обшук автомобіля. Ми сказали, що ми з цього автомобіля не вийдемо, тому що заплатили таксисту і він зобов’язаний нас довезти додому. На що один з присутніх сказав: «Ви додому не потрапите».

Від нас ще довго вимагали вийти з машини та показати вміст рюкзаків. Чоловік, який світив ліхтарем нам у очі, зі злості, що дочка знімає на відео, гримнув дверцятами їй по руці, якою вона тримала телефон, і кинув фразу: «Ми вже знаємо, хто ви, що ви».

Ми перебували у величезному стресі, тремтіли від холоду і жахливого стану, спровокованого незаконними діями поліцейських. Близько 18 години 19 хвилин у таксі сів таксист і почав рушати з території Заліщицького відділення поліції. Перед нами відчинили браму.  «Мені сказали везти вас додому», – пояснив.

Так ми і залишилися без будь-яких пояснень та вибачень з боку поліції за незаконне затримання та утримання проти нашої волі на території Заліщицького відділення поліції.  З цього ми зрозуміли, що це затримання було не перевіркою, а помстою і залякуванням нас з боку працівників Заліщицького відділення поліції,  завчасно спланованою і домовленою з таксистом. Тим більше, Кривундяк Т.Г. у розмові заявив, що цей чоловік, тобто таксист Володимир, його знає особисто.

Ми впевнені, що затримання має зв’язок зі справою, що почалася 11 вересня 2017 року, коли було скоєно наїзд на нашу огорожу автомобілем, який належить сусідові – депутату сільської ради с. Торське. Тоді  працівники Заліщицького відділення поліції не притягнули до відповідальності винну особу. Тому ми звернулися зі скаргою до Головного управління Національної поліції в Тернопільській області. Звідки надійшла відповідь, що керівництво Головного управління НП в області за нашим зверненням щодо можливих неправомірних дій з боку окремих працівників Заліщицького відділення поліції Чортківського ВП ГУНП провело службове розслідування, за результатами якого викладені факти знайшли своє підтвердження. За порушення службової дисципліни окремих працівників Заліщицького відділення поліції притягнуто до дисциплінарної відповідальності. І було доручено керівництву Заліщицького ВП повторно зареєструвати цю подію в журналі Єдиного обліку – для організації проведення повної, об’єктивної та всебічної перевірки. Проте працівники Заліщицького відділення поліції не виконали дорученого завдання – ніякої перевірки не проводили і надалі укривали злочин, оскільки ніякої експертизи чи іншого дослідження не проводили, винних осіб не встановили, хоча їм добре відомо, хто вчинив це правопорушення, та знову відмовились внести відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань. У зв’язку із чим я 12 січня 2018 року надіслала скаргу слідчому судді Заліщицького районного суду.

Оскільки ця справа ще не завершена, я впевнена, що працівники Заліщицького відділення поліції і надалі будуть переслідувати нас з дочкою та здійснювати незаконні дії щодо нас, як це і сталося 12 січня 2018 року, коли нас незаконно та безпідставно затримали та утримували силоміць, чим порушили наші права людини і громадянина України. Такою ганебною поведінкою окремі працівники Заліщицького відділення Національної поліції компрометують Національну поліцію України загалом.

Після пережитого ми боялися повертатися додому, оскільки нам так нічого і не пояснили. Унаслідок потрясіння та стресу наше самопочуття сильно погіршилося, не можемо їсти, спати, не почуваємося у безпеці у своєму будинку та боїмося вийти на вулицю, бо упевнені, що така ситуація повториться із ще більшим тиском. Я впевнена, що існує загроза моєму життю та життю моєї доньки з боку працівників Заліщицького відділення поліції».

 

Ось такий лист надійшов на електронну адресу редакції. Ми відразу ж звернулися за коментарем до керівництва Головного управління НП в області. Начальник відділу комунікації Сергій Крета повідомив, що за викладеними у листі фактами розпочато службову перевірку.  За попередніми даними, описана ситуація справді була. Залішицькі співробітники отримали повідомлення про вчинення шахрайства,  у зв’язку з чим проводили перевірку. Причетність жінок не підтвердилася.

Наразі немає остаточних висновків. За словами Сергія Крети, неможливо провести опитування жінок – у Торське їздили двічі, та не заставали їх вдома.

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*