gazpostach

«Які минають люди неповторні!..»

Презентація книжкової колекції мистецького подружжя Віри та Дмитра Стецьків

20 вересня 2018 року у відділі літератури з мистецтва Тернопільської ОУНБ відбулася презентація книжкової колекції талановитого мистецького подружжя Віри та Дмитра Стецьків.

Майже 40 років подружжя Стецьків разом крокувало по життю.

Обоє для Тернополя та України в цілому стали легендарними культурно-мистецькими постатями національної історії.

Людмила Богомол – племінниця Віри Стецько, передала у дар бібліотеці 770 примірників документів, зібраних подружжям упродовж 40 років. Тематика літератури, представленої в колекції, надзвичайно різнобарвна: від художньої до історичної, філософської. Найбільшу частину колекції звичайно займає література з мистецтва.            В основі колекції – рідкісні, цінні мистецькі альбоми з живопису, графіки, скульптури, архітектури та декоративно-ужиткового мистецтва. Цей дарунок – свідчення поважного ставлення до нашої бібліотеки та її книжкових фондів. Подаровані видання змістовно та якісно доповнили фонд книгозбірні та представляють інтерес для всіх, хто цікавиться культурою, мистецтвом, сприятимуть вихованню у молодого покоління почуття мудрого, вічного, прекрасного, збережуть пам’ять про талановите мистецьке подружжя Віри та Дмитра Стецьків.

Під час заходу наша книгозбірня отримала цінний дарунок від Володимира Орищака – унікальний альбом «Дмитро Стецько. Живопис» (автор –– В.Стецько) (К., 2017).

Напередодні презентації Марія Іллівна Стадійчук – сестра Віри Іллівни Стецько, написала вірш, який присвятила дорогим її серцю людям – Вірі та Дмитру Стецькам.

Де віднайти такі вагомії слова,

Щоб про цю пару незвичайную сказати?

Цікаве прожили вони життя,

Земним його так просто не назвати.

Віра для нього стала музою,

Коханою, дружиною, подругою,

Натхненням у житті, Джокондою,

Мона Лізою і Примадонною.

Привітна, лагідна, поважна,

Така проста, водночас – недосяжна,

Завжди усміхнена, вразлива,

Дотепна, мудра і вродлива.

Дмитро для дружини був порадником,

Наставником і розрадником.

І по життю ішли удвох,

Долаючи немало перешкод.

Як тяжко, що їх вже немає з нами,

Та згадка про них не згасне віками.

У пам’яті нашій будуть жити завжди,

Як символ нескореності і доброти.

Світлана ОСУХОВСЬКА,

завідувач відділом літератури з мистецтва Тернопільської ОУНБ

 

 

 







Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*