Історичний синод рпц в Україні. Його чекали з початку повномасштабної війни. Куди подасться московська церква після вторгнення росії та чи наважиться на розрив із російським православ’ям?

“У середовищі мп наростало невдоволення не тільки суспільства, а й багато священиків мп на місцях бажало від’єднання від москви”, – каже релігієзнавець Олександр Єфременко.

Вершити долю церкви Онуфрій зібрав архиєреїв у своїй резиденції в Києво-Печерській лаврі. За дійством з портрета на стіні у цій кімнаті зазвичай спостерігає російський патріарх Кіріл, той самий Гундяєв, який благословляв росармію на війну в Україні.

Втім, ані про московського намісника, ані про путіна у підсумковій заяві рпц в Україні – жодного слова! Напад ерефії на Україну засуджують, але звинувачення шлють… Ні, не в кремль! За версією московського патріархату, російська агресія сталася в результаті: “Помилкової релігійної політики часів президентства Порошенка та руйнівної ідеології так званої Православної церкви України”.

 

Бо визнати Томос і автокефалію філія РПЦ в Україні не наважується, тому цинічно, за риторикою кремля, називає церкву так званою.

“Це взагалі розпалювання міжрелігійної ненависті. Церква прагне мало того, що виправдати агресію рф і перекласти відповідальність на самих українців. Така модель поведінки швидко звинуватити інших у тому, у чому винний сам”, – пояснює релігієзнавця Віта Титаренко.

Резонансна заява московської церкви в Україні скликала на синод і архиєреїв ПЦУ. Там нагадали – саме рпц в Україні роками нав’язувала вірянам ідею “русского міра”, який привів війну в Україну.

“Цілому суспільству вже зрозуміло, що структура мп була тим інструментом, який протягом трьох десятиліть впроваджував, підтримував, всіляко заохочував ідеї єдності з москвою, оформлені згодом в ідеологію “русского міра”. Велика війна однією з причин має саме оцю ідеологію”, – переконує архієпископ Чернігівський і Ніжинський, речник ПЦУ Євстратій Зоря.

Ідеологію ієрархи рпц в Україні так і не наважилися засудити. Схоже, заява синоду московського патріархату свідчить про одне – курсу на росію ця церква змінювати не збирається! А про майбутнє пообіцяли лише почати дискусію. Для цього скликатимуть збори з єпископів, священників, монахів і вірян “для обговорення проблем церковного життя, що виникли внаслідок війни”.

“Це спроби відтермінувати час прийняття конкретних рішень для тої кількості священиків мп, які зараз мають серйозне бажання залишити мп, почекайте, не спішіть, поговоримо. Друге – якось підвести людей, що єдність з москвою – це вимушено і необхідно”, – зазначає релігієзнавець Олександр Єфременко.

І поки керівництво рпц в Україні, попри війну, залишається з кремлівською церквою, напруга зростає всередині, діяти починають не згодні з позицією ієрархів священники. 400 з них вимагають церковного суду над очільником рпц кірілом. А з початком війни по всій країні парафії московського патріархату масово переходять до Православної церкви України. Цей добровільний процес в Онуфрія називають незаконним захопленням.

“В Україні немає кріпацтва, парафії є вільні обирати ту юрисдикцію, яку вони бажають. Після цієї недолугої заяви, яку зробив синод мп, таких парафій стає ще більше, бо до цього засівання у багатьох було сподівання дещо наївне про те, що керівництво розірве зв’язок з московським патріархатом, натомість ми побачили протилежну заяву”, – наголошує Євстратій Зоря.

Дерусифікувати церкву береться і місцева влада. У Броварах та Конотопі діяльність московського патріархату заборонили через загрозу нацбезпеці.

“Та скільки можна соплі тягать? Терпіння закінчилось, починається відлига, церкви мп повідкривали двері і люди, як зомбі пішли”, – обурюється міський голова Конотопа Артем Семеніхін.

Вирішити долю московської церкви в Україні може Верховна Рада. Там третій місяць порохом припадають два документи про заборону церков із центром управління в росії. Але їх розгляд сьогодні не на часі, тому відклали на “після війни”, – нещодавно заявив спікер парламенту Руслан Стефанчук.

“Усе, упали шори і відкрився цей шлюз безкарності і це дало змогу рпц в Україні робити отакі заяви”, – каже Віта Титаренко.

А поки влада зволікає, релігієзнавці рекомендують хоч б перейменувати церкву. Бо працюючи на росію, чомусь все ще називає себе українською православною.

“Тоді ті маргінальні угруповання, які залишаться під вивіскою рпц ву, вони будуть чітко марковані, підписаний з ними конкордат якийсь жорсткий, і чітко зумовлене їхнє місце”, – закликає релігієзнавиця.

Є кілька сценаріїв майбутнього російської церкви в Україні.

“Самочинне оголошення автокефалії, а їхню автокефалію ніхто не визнає. Ще варіант – це залучення Вселенського Патріарха, щоб примирити ту частину мп, яка готова вийти з мп, але ще не готова вливатися в ПЦУ”, – пропонує фахівець.

Ще один – об’єднання з ПЦУ. Попри небажання верхівки московського патріархату єднатися глобально, цей процес вже почався на місцях.

“Синод ПЦУ закликає духовенство, які поки що перебувають в мп, відкинути цю залежність і творити разом із нами Єдину помісну Православну церкву”, – наголосив Євстратій Зоря.

А тим отцям, які довго визначатимуться, після війни допоможуть ті, хто повернеться з війни і більше не захоче терпіти нічого російського в себе вдома, в Україні.