Велика Україна неодмінно відбудеться

Геостратегічний прогноз футуролога
У футурологічному романі «День Незалежності», зовсім не випадково виданому до 24 серпня, написано, що я бачу кольорові пророчі сни. Це дійсно так. З часом виникли і були систематизовані цілі томи пророцтв, які на 90% збувалися. А може, і на всі 100%, оскільки я не володів всією інформацією про те, що відбулося.
Скажімо, багато років тому я пророкував масштабні терористичні акти в Нью-Йорку з використанням цивільної авіації. Ця стаття була надрукована в одному лондонському часописі, але, замість прислухатися до сказаного, радіо «Свобода» організувала передачу, де мене обізвали «новоявленим лжепророком». Про наслідки передбачень не хочу нагадувати.
Ну, а тепер до України. Що нас чекає в найближчі роки? Впродовж останніх століть, від часу загибелі Київської Русі, Україна відчувала неослабний геополітичний тиск одразу з трьох геостратегічних напрямків. З північного заходу тиснули поляки, з північного сходу – росіяни, з півдня – турки.
Здавалося б, у нас не було жодного шансу на виживання. Та Україна і українці вижили і відновили свою державність. Чому? Об’єктивно, за наукою мали б загинути, але незбагненно, алогічно вижили. Де наука безсила, необхідно задіяти езотеричні знання. Історія людства вказує, що такі речі відбувають лише з людьми, народами і державами, на які покладена якась місія. Усвідомлюють вони цю місію, чи не усвідомлюють – не має значення.
Тенденція очевидна, упродовж останніх століть геополітичний тиск з боку Туреччини у ХVІІІ столітті зійшов нанівець. В середині ХХ століття те ж трапилося і з Польщею. Наприкінці ХХ століття різко ослаб він і з боку Росії. Закономірно виникла незалежна держава Україна. Нині нас дуже цікавить, що ж буде з нашою державою в найближчі десятиліття.
Аналіз геостратегічного положення України однозначно говорить про те, що її доля вирішуються суто геополітично. До того ж українці генетично мають величезний внутрішній потенціал до самоорганізації. Історія каже нам, що за умови зникнення зовнішнього геополітичного тиску українці здатні самоорганізуватися впродовж 2-3 місяців. Згадаймо Хмельниччину, Коліївщину, чи Волинь 1943 року… Нація самоорганізовувалася. Так буде і в ХХІ столітті.
Найбільше, що може дати історія Україні для остаточного подолання пострадянського етапу, це 5-6 років. Далі наша держава перейде до єдино логічного і природного, власне українського шляху розвитку з наступними етапами:
1) гостра криза з руйнуванням повністю прогнилої пострадянської системи державного управління і усуненням від влади корупціонерів і антиукраїнських елементів. Це не буде важко, оскільки всі вони давно вже засвітилися і їхні списки «ким треба» складено;
2) внутрішня стихійна самоорганізація української нації зі знищенням «п’ятої колони» в період відсутності реальної державної влади;
3) висунення лідера нації, який не уособлюватиме в собі її характерних негативних рис і не буде причетний до жодного корупційного скандалу;
4) соціально-економічна реформа на основі мобілізації всіх наявних ресурсів як України, так і діаспори;
5) швидкий соціально-економічний розвиток країни;
6) тривалий період процвітання, економічної і політичної стабільності.
В геостратегічному сенсі неминуче розпростається українська геостратегічна «пружина», яка була віками стиснута потрійним тиском з боку Туреччини, Польщі і Росії. До цього треба бути готовим хоча б психологічно.
Російська ж імперія приречена. Ми через повну інформаційну блокаду не знаємо, що там відбувається. Північний Кавказ Росія вже втратила. Остаточно і назавжди. Чи чули ви щось про ісламізацію Чувашії, «сірих вовків» Татарстану і «башкирських вовків»? Росії вже немає! І розпадатися вона буде в два етапи. Спочатку менша, європейська частина збереже назву Росія, а потім і вона розвалиться й остаточно зникне штучно придумана назва Росія.
Я не випадково пишу про країну останнього геополітичного тиску на Україну. В Росії є етнічна українська територія, яка заселена нашими однокровними братами-українцями. Генетика, голос крові – це глибинні речі. І як би не намагалася Росія русифікувати жителів своєї чорноземної частини, Кубані, Ставропілля, Тереку, вони все одно є нашими братами, генетичними українцями.
Як геополітик я знаю про доповідні записки ФСБ керівництву Росії, де наводяться дані, що 55 мільйонів громадян Росії є етнічними українцями за походженням. Це величезний інтелектуальний і генетичний резерв майбутньої Великої України.
Велика Україна неодмінно відбудеться. І не тому, що цього хочу я чи ще хтось інший. Це закономірний історичний процес і об’єктивний розвиток, а його не дано змінити нікому.
Петро МАСЛЯК,
віце-президент Академії наук вищої школи України, академік, професор Київського національного університету ім. Т.Шевченка