Повідомити новину

Поширити:

14 березня Верховна Рада прийняла в цілому законопроект №5520 щодо особливостей добровільного об’єднання територіальних громад, розташованих на територіях суміжних районів. На ухвалення законопроекту чекали десятки громад, створених на межі районів. З них три на Тернопільщині – Товстенська селищна об’єднана територіальна громада, Зборівська й Хоростківська міські ОТГ. Очікується, що ЦВК отримає беззаперечні підстави для призначення перших місцевих виборів у більш як 30 об’єднаних громадах.
За ухвалення законопроекту №5520 проголосували 232 народні депутати: 112 народних обранців від фракції партії «Блок Петра Порошенка», 67 народних депутатів від фракції партії «Народний фронт», 18 позафракційних, 17 нардепів від фракції партії “Об’єднання “Самопоміч”, 2 народних обранці від групи «Партія «Відродження», 12 депутатів від фракції Радикальної партії Олега Ляшка, 4 депутати  від групи “Воля народу”. У повному складі проігнорували законопроект дві політичні партії: із 43 народних депутатів від «Опозиційного блоку» та з 20 народних обранців від «Всеукраїнського об’єднання «Батьківщина» «за» не проголосував жоден.
Ухвалений законопроект дає можливість і механізм для створення об’єднаних громад, до складу яких увійшли місцеві ради різних районів. Одна з таких – Товстенська селищна об’єднана територіальна громада. До неї належать 25 населених пунктів. Кількість населення – близько 19 тисяч осіб.
«Ми півтора року не могли провести вибори. Добре, що ухвалили цей закон, чекаємо на його опублікування і одразу будемо подавати заяву щодо проведення виборів, – каже голова Товстенської селищної ради Іван Проданик.  – Наша громада почала формуватися два роки тому. ЦВК двічі відмовила у проведенні виборів – у 2015 і в 2016 роках – у зв’язку з тим, що не було закону щодо меж районів. Адже до нашої громади увійшли два села Чортківського району – Свидова й  Антонів. Тому до цього часу чекали на цей закон. У січні та в лютому не проголосували, а цього разу, дякувати Богу, Верховна Рада прийняла закон. Ми тішимося, що буде вже офіційно своя громада. Документи і всі рішення готові, вони в облдержадміністрації. Будемо проводити вибори депутатів і голови громади. Сподіваємося, що вибори відбудуться у червні».
Офіційне існування вже утвореної громади значно збільшить її можливості, переконаний Іван Проданик. Зароблені кошти залишаться в місцевому бюджеті і будуть спрямовані на розвиток інфраструктури та інші потреби. «Минулого року в Товстому почали реконструкцію каналізаційної мережі. У центрі вже зробили, цьогоріч маємо завершити роботи. Сподіваємося, що Фонд регіонального розвитку спрямує на це кошти. І тоді у нас будуть очисні споруди. Є поліцейська станція, дві місцеві пожежні команди. Великою проблемою залишаються дороги, система водопостачання. Коли будемо громадою, кошти залишаться тут. Є великі підприємства, які орендують землю, поля. Активно співпрацюватимемо з ними. Є готовий проект щодо адмінбудинку і ЦНАПу, тож тепер зможемо цей його задіяти».
На призначення виборів чекає також Зборівська міська ОТГ, яка почала утворюватися у 2016 році у жовтні. До неї належать 16 сільських рад і місто Зборів. Орієнтовна кількість населення – 20 тисяч.
«На сьогодні у нашій громаді є Августівська і Великоплавучанська сільські ради Козівського району. Через відсутність закону не призначали виборів. Весь пакет документів був ухвалений і переданий в ЦВК. Чекаємо на підписання закону і призначення ЦВК виборів у нашій громаді, – каже міський голова Зборова Руслан Максимів. – Найнагальнішими питаннями є дороги. Під час об’їзду населених пунктів побачили жахливий стан автошляхів. Звичайно, кожна людина хоче, щоб був нормальний під’їзд, щоб автобуси безперешкодно довозили дітей до шкіл. Є й інші проблеми, зокрема оновлення устаткування водонапірних веж, зокрема потребують заміни труби. Також необхідна реконструкція об’єктів соціальної інфраструктури – садочків, шкіл. Упродовж років не вкладали кошти у ці заклади».
У Зборівському районі вже офіційно існують дві громади  – Озернянська і Залозецька ОТГ. «Великий плюс у тому, що кошти залишаються у місцевому бюджеті. Найбільший дохід дають заправки. Акцизи з паливо-мастильних матеріалів – це половина бюджету нашого міста, – зазначає Руслан Максимів. – Окрім цього, нам дадуть 60 відсотків прибуткового податку, це також суттєво збільшить бюджет як міста, так і довколишніх сіл. Плануємо заохочувати інвесторів. Це стане ще одним напрямком нашої роботи, який наповнить бюджет громади».