У Бичківцях люди досі не мають жодного державного акта на землю

У цьому селі Чортківського району земельний конфлікт розтягнувся на довгих вісім років, і досі невидно просвітку.
 
Володимир Драбинястий, сільський голова Бичківців (головує тут, починаючи з 2004 року), зауважує: село унікальне не лише в області, а й у межах країни, бо де ще таке є, аби люди досі не реалізували своє право на землю. Починаючи з 2008 року, селяни погрузли у виснажливій судовій війні. У цих баталіях перемагали, однак де-факто досі не можуть скористатися плодами перемоги. Сільський голова зауважує, що такий безлад, правова невизначеність можливі хіба у нашій країні.  І нічого не змінюється на краще, а навпаки: стає усе важче. До речі, Бичківці не брали участі в об’єднанні громад – так на зборах вирішили люди. Хоч уже зараз село відчуває фінансову скруту – навіть на зарплати працівників сільської ради не вистачає, проте 780 жителів села хочуть жити самостійно. За останні роки вони, об’єднані спільною проблемою, дуже згуртувалися.
Про ситуацію у цьому селі «Свобода» писала у 2011 році. Тоді місцеві люди шукали публічної підтримки через газету та громадську приймальню УГСПЛ, що діє при редакції. Варто нагадати причину їхніх сьогоднішніх поневірянь.
Отже, затяжний конфлікт зародився на загальних зборах власників земельних часток (паїв) колишнього КСП „Поділля” у травні 2007-го. Передбачалося, що землі колективної власності – усього 1035 га – розподілять на понад 700 часток. Бичківським людям виділять землю на території їхньої сільської ради, відповідно скородинським – на їх території. Однак з’ясувалося, що такого ідеального поділу не вийде, бо скородинським не вистачить землі, а отже, їм дадуть паї у Бичківцях. Це звична практика, коли розпайовують сільськогосподарське підприємство, у якому працювали мешканці не одного, а двох чи  більше сіл. За словами Володимира Короля, місцевого ветеринарного лікаря, якому громада делегувала представляти її інтереси у судах, ці збори пройшли спокійно, бо селяни ще не знали, що і до чого. А коли після зборів глипнули у проект землеустрою, то й за голову схопилися. Жителі Бичківців були обурені: передбачалося, що їх паї будуть у розмірі 95 сотих-гектар, а жителі Скородинців матимуть по два гектари і більше. Та не може бути такої різниці, навіть, якщо земля у Скородинцях трохи гірша.
Як таке могло статися – чиновники лише розводили руками. Але люди і досі вважають, що зіграло не на їхню користь те, що Скородинці – вотчина тодішнього високопосадовця обласного рівня.
Селяни скликали ще одні збори, на яких скасували рішення попередніх зборів, про що повідомлено управління земельних ресурсів в Чортківському районі, інститут землеустрою.
Вони спинили будь-які дії із розпаювання землі.
Та за якийсь час стало відомо, що скородинським ввечері завезли і роздали держакти на землю. Хоча, правової підстави для передачі у приватну власність земельних ділянок та виготовлення державних актів на право власності не було, бо ж загальні збори власників земельних часток не затверджували проект землеустрою (як уже згадувалося, рішення зборів було скасовано). То на підставі чого було видано держакти? Незабаром стало відомо, що райдержадміністрація видала розпорядження – від 19.12.2007 року та від 05.02.2008 року, на підставі яких і видано державні акти.
Селяни обурилися, бо знехтувано закон. Процедура набуття земельних паїв чітко передбачена Законом України «Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)”. У статті 9 зазначено, що протокол про розподіл земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв) затверджується відповідною сільською, селищною, міською радою чи районною державною адміністрацією і є підставою для прийняття рішення щодо виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) та видачі державних актів на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв).
З цього випливає, що у Чортківській райдержадміністрації видали розпорядження про передачу у приватну власність земельних ділянок в межах площі земельної ділянки (паю) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва за рахунок земель колективної власності колишнього КГП “Поділля” без протоколу розподілу земельних ділянок між власниками земельних часток (паїв).
Водночас, за словами Володимира Короля, використано сфальшований витяг з протоколу загальних зборів власників земельних часток по проекту землеустрою: першу сторінку оригіналу протоколу замінено. Зміст також суперечить тому, що відбувалося насправді. Так, у витягу зазначено, що на зборах були присутніми 523 чоловік, а у селі навіть немає такої зали, де помістилося б стільки.
Хто сфальшував витяг протоколу – досі не встановлено, хоч селяни здогадуються. У 2009 році міліція винесла остаточну постанову про відмову у порушенні кримінальної справи.
Далі були суди. В Тернопільському окружному адміністративному суді селяни програли, у Львівському апеляційному адміністративному – теж, проте Вищий адміністративний суд скасував попередні судові рішення і справу скерував на новий судовий розгляд. І в 2010-у Бичківці святкували першу перемогу – постановою Тернопільського окружного суду області рішення Чортківської райдержадміністрації було скасовано.
Слідом за скасуванням розпоряджень РДА були скасовані держакти, видані жителям Скородинців. Це сталося десь два роки тому. Загалом йдеться про 420 актів, 200 гектарів землі. Але досі це судове рішення не виконане. Державна виконавча служба виявилася неспроможною проти позиції державної реєстраційної служби, яка не знаходила підстави виключити з державного реєстру скасовані судом держакти. Як розповідає Володимир Король, реєстратор запропонував, аби скородинські люди – власник держактів самі звернулися, сплатили адміністративний збір і лише тоді їх позбавлять права власності. Абсурдно і безперспективно, адже ті люди аж ніяк не зацікавлені у такому розвитку подій.
Минулого тижня народний депутат України Олег Барна на зустрічі з мешканцями Бичківців пообіцяв ініціювати нараду представників державних органів, аби виробити стратегію і механізм виконання судового рішення. До речі, спірних 200 гектарів багато років облогували. Зараз без обробітку 80 гектарів. Решта землі скородинські і бичківські люди віддали в оренду.
 
Ольга КУШНЕРИК