Фахівці зазначають, що за «справу» взялися професіонали високого ґатунку.
Гроші тримати «на картках» стає усе небезпечніше. Про це свідчить щоденна статистика телефонних шахрайств, та й експерти стверджують: аферисти здобувають таких висот у своєму ремеслі, що їх жертвами стають навіть представники кіберохорони. Отож, потерпілим може стати кожен.
Ефект несподіванки притуплює обережність. Шахраї «атакують» жертву зненацька і у багатьох випадках домагаються свого, навіть якщо власник банківської картки був обізнаний про такі злочинні схеми.
Ось як нещодавно обікрали банківські збереження двох сільських жінок. Жителька Підволочиського району, побачивши на телефоні пропущений дзвінок з невідомого номера, навіть здивувалася – телефон був поряд і ніби й ніхто не дзвонив. Через декілька хвилин – дзвінок з іншого невідомого номера. Чоловічий голос повідомив: «Я працівник банку ПУМБ, хочемо допомогти, оскільки з вашого рахунку зловмисники проводили транзакцію, і потрібно заблокувати вашу банківську картку, щоб кошти не були зняті». Жінка не на жарт сполошилася, а «працівник банку» заспокоїв, мовляв, зараз надійде смс-повідомлення, за допомогою якого заблокують транзакцію.
Есемеска прийшла, і жінка продиктувала цифри, які були у повідомленні, «працівникові банку». Він втішив: рахунок уже заблоковано, але гроші висять на транзакції, і для того, щоб їх повернути, потрібен код, який буде вказаний у наступній есемесці. Жінка продиктувала і це.
У ході розмови «банкір» повідомив, що до її номеру телефону прив’язана ще одна картка, на що вона повідомила, що це не її.
І тут жінка запідозрила недобре, тим більше, що зайти у мобільний додаток свого банківського рахунку уже не могла. Почала набирати «гарячу лінію» банку – там відповіли, що з її рахунку знято 5939 гривень, і порадили звернутися в поліцію.
Розпач від ошуканства пережила і жителька Гусятинського району. Її дочка продавала на ОЛХ куртку. Зателефонувала жінка з Одеси, сказала, що хоче придбати куртку, й попросила реквізити для оплати. Жителька Гусятинщини продиктувала свою зарплатну картку. Покупець смс-повідомленням надіслала адресу, на яку слід відправили посилку.
Жінка уже пакувала куртку і очікувала 200 гривень на рахунок. Саме у цей момент їй зателефонували нібито з центрального офісу банку й повідомили: «завис» платіж у сумі 200 гривень, щоб його отримати, слід розблокувати ще кредитну картку. Не задумуючись, жінка виконувала усі вказівки невідомого: продиктувала номер своєї кредитної картки, термін дії, три цифри, які розміщені на звороті. Більше того, за вказівкою невідомого зателефонувала на «гарячу лінію» банку й це зробила так, аби розмову з оператором чув і «працівник банку». Вона запитувала, як встановити пін-код на кредитну картку та розблокувати її. Оператор пояснював, а невідомий в той час перебував на зв`язку і слухав їхню розмову. Згодом надійшло смс-повідомлення з кодом, і жінка повідомила цифри невідомому. Гарно розпрощалися. Але майже відразу на вайбер прийшло сповіщення: з рахунку картки знято 4806,99 гривень, ще за мить – про зняття 306 гривень.
Ось такі торги… Не варто дорікати ошуканим, мовляв, не стежать за новинами, де ледь не щодня повідомляють про телефонні шахрайства. Шахраї – мастаки, відточують майстерність, знають, як спонукати жертву до спонтанних необдуманих дій.
Більше того, навіть дуже обізнані потрапляють на гачок аферистів і втрачають великі гроші. Як недавно повідомило інтернет-видання UBR.ua, уже трапляються випадки, коли шахраї телефонують з номерів банків, зокрема Приват, контролюють «гарячу лінію» 3700, відправляють фальшиві повідомлення у Приват24, знають кодові слова клієнтів, яким телефонують, і навіть можуть їх підмінити у базі. Здається, що шахраї уже знають і можуть усе, але… Єдине, чого вони не мають і не можуть мати, бо це ніде не зберігається, – CVV-код. Він відомий лише власникові картки, тому слід берегти його у таємниці.
Фахівці відзначають високі технологічні можливості теперішніх кіберзлочинців. Це не «гопники» із зони, а люди із чітко поставленим голосом, грамотною мовою, знанням банківської сфери. Вони користуються дорогою гарнітурою, мають можливості підключення телефонних роботів. Скажімо, «представник служби безпеки банку», попереджаючи по телефону про загрозу крадіжки грошей, пропонує заблокувати картку. Для цього треба назвати CVV-код, але він каже, що працівникам банку код повідомляти не можна, тому переключає на робота, який внесе код автоматично. Й справді, людина чує у телефоні механічний голос і не має підстав не вірити. Так люди втрачають почасти усі заощадження.
«Свобода» неодноразово писала про детальні застереження банків та правоохоронних органів, тож не будемо повторюватися. Варто запам’ятати: якщо телефонують нібито з банку і розмовляють російською – розривайте зв’язок, бо представники фінансових установ спілкуються з клієнтами тільки державною мовою. Другий момент: не виконуйте на телефоні операцій, суті яких ви не знаєте.
Важливо! Шахраї можуть обманом змусити вас налаштувати переадресацію викликів та SMS із вашого номера на чужий. Таким чином, адресовані вам SMS або дзвінки від банку будуть надходити шахраям, які зможуть використовувати їх для доступу до ваших рахунків.
Комбінація для переадресації всіх викликів мобільних операторів «Київстар», Vodafone, lifecell: **21*+380ХХХХХХХХХ#
Переадресація SMS у мобільного оператора Vodafone: надішліть SMS із кодом +380ХХХХХХХХХ на номер 3031.
Переадресація SMS у решти мобільних операторів налаштовується в особистому кабінеті.
Ольга КУШНЕРИК