Поміж пітьми й руйнувань проступає сила світлих людей

Події нанизуються, як намистини, й дедалі важче віднайти серед них світлу, весняно-перламутрову. Наша вервиця – з пороху, поту і крові. Кожна вража смерть, їхня пожежа чи вибух наближають стражденну і святу перемогу. Звичайне людське співчуття про загиблих «крокусників» гасить думка про країну людожерів, яка переважною більшістю знову обрала собі путіна. Що посіяли, те і жнуть. Тому нехай собі світ співчуває і засуджує, а нам своє робить. Бо щодня маємо свої трагедії й непоправні втрати.

За щоденними бідами важко розгледіти якісь позитивні моменти у цій війні. Але певні концептуальні процеси уже зрушено. Видання Bloomberg констатує: «Удари українських дронів на російські нафтопереробні заводи знаменують нову фазу військового конфлікту». Боротьба України з росією вступила у нову фазу: вітчизняні безпілотні літальні апарати проти 2000-кілометрової смуги нафтових об’єктів, здебільшого збудованих у радянські часи. Цього року було успішно атаковано щонайменше дев’ять великих нафтопереробних заводів, що, за деякими оцінками, вивело з ладу 11% усіх російських потужностей. У міру того, як ситуація на фронті змінюється на користь москви, кампанія з використанням безпілотників стає ключовим елементом оборони України як за своїм символізмом, так і за стратегічними цілями. Вона дає Києву можливість проникнути вглиб російської території та завдати удару по галузі, яка має вирішальне значення для військових зусиль кремля, забезпечуючи як постачання палива для збройних сил, так і приплив нафтодоларів до бюджету.

Експерти вважають: те, що українці змогли атакувати російські нафтопереробні заводи, точно стало новим етапом війни. Ймовірно, саме цим викликані сьогоднішні варварські атаки на енергетичні об’єкти України, при тому, зима позаду, й мрія заморозити українців – нездійсненна.

Нардепка Вікторія Сюмар на своїй сторінці у Фейсбук написала про те, що є попередження: бомбардувальники знову в стані готовності. Російський режим давно їх накопичував перед виборами. Це означає, що ворог хоче досягти накопичувального ефекту паніки і зневіри в Україні у відповідь на наші технології, здатні завдавати дошкульних ударів по росії».

Що ще робитиме росія і чого хоче досягти? Відповідь на це питання цілком проглядається в інтерв’ю пєскова, який чітко сказав, що росія живе в умовах війни, а це вимагає мобілізації зусиль кожного. Це пряма ознака до того, що путінський режим готуватиме нову масову мобілізацію. Окрім тих ста тисяч, які нині завершують залагодження. Якщо ворог зможе посилити свою армію на 300-500 тисяч людей, це матиме дуже відчутний вплив на фронт. І він буде вкрай негативним для нас.

Друге: пєсков чітко озвучив мету путіна – чотири області, які включені до конституції рф, та повний захист Криму. І навіть – аж до знищення української держави, якщо вона «погрожуватиме Криму».

Це фактично означає, що росія зробить вагому ставку на наступні півроку, в які спробує переломити хід війни. Бо до мобілізації варто додати ще активний розвиток їх впк з дронами, ребами, гіперзвуковими ракетами тощо.

Це та реальність, яку варто тверезо усвідомити всім союзникам України. І припинити звичні політичні ігри щодо зброї. Бо у випадку нашого програшу російська армія виявиться вкрай технологічною і становитиме реальну загрозу членам НАТО, розширення якого путін вважає початком «геополітичної кризи» і руйнуванням балансів.

Здається, у США, якщо і це усвідомлюють, то нічого не роблять, щоб запобігти. Тверезі голови там нагадують про Афганістан, і що Україна може стати наступною у здаванні американських геополітичних інтересів. Але… Конгрес знову пішов на канікули на два тижні, а на схваленому Сенатом законопроєкті щодо допомоги Україні поставлено «хрест». Тобто, якщо колись надумають дати нам гроші, то це наразі за невідомим сценарієм.

Та не варто накопичувати негатив до США. Згадаймо: хто взяв на себе основний тягар фінансової і військової підтримки України з початку війни і хто просував санкції? США.

Зараз у Штатах політична криза, через яку призупинено допомогу. І основний тягар на себе взяла Європа, яка здатна кинути виклик росії, бо європейські країни мають парасольку НАТО. Тобто мають захист США і можуть не боятися путіна.

Днями глава європейської дипломатії Жозеп Боррель заявив про те, що ЄС вже передав Україні 500 тисяч боєприпасів, а до кінця року буде понад мільйон. Європейська оборонна промисловість також надає Україні 400 тисяч снарядів за комерційними контрактами.

«Чеська ініціатива закупівлі боєприпасів за межами ЄС є доповненням до цих зусиль. Однак цього недостатньо, і ми повинні збільшити як наші виробничі потужності, так і фінансові ресурси, спрямовані на підтримку України», — наголосив європейський високопосадовець.

За його словами, до цього літа ЄС підготує 60 тисяч українських солдатів.

Окрім того, військову підтримку України Європейським фондом миру (EPF) він назвав «безпрецедентною». Зазначається, що цей міжурядовий фонд створили у 2021 році з бюджетом у 5 млрд євро. А нині фінансова стеля фонду становить 17 млрд євро. Для допомоги Україні звідти вже залучили 6,1 млрд євро.

Загалом же від початку повномасштабного вторгнення Європейський Союз поставив в Україну військового обладнання на суму 31 млрд. Боррель наголосив, що ця цифра «щодня зростає».

Чи буде цього вдосталь? Нагадаю, раніше у  Мінстратегпромі заявляли про те, Україна потребує такої кількості артилерійських боєприпасів, яку жодна країна не в змозі надати, навіть Сполучені Штати. Держава розробляє більш економічно ефективні способи утримання фронту.

Між тим, фронт поступово зміщується не на нашу користь. Незначно, не дуже помітно, але факт залишається фактом.

За останньою інформацією Генштабу: «Вісь Бахмут: українські захисники відбили 4 рази ворожі атаки в районі Кліщіївки (Донецька область). Авдіївська вісь: українські захисники відбили 4 рази атаки противників у околицях населених пунктів Бердичі та Первомайське (Донецька область).

Вісь Мар’їнка: Сили оборони України продовжують стримувати ворога у околицях Новомихайлівки. Окупанти здійснили 22 спроби прорвати оборону українських військ у цій області.

Оріхівська вісь: ворог здійснив 4 рази атаки по позиціях українських захисників у околицях Старомайорське (Донецька область), на південний захід від Білогір’я та на північний захід від Вербове (Запорізька область).

Херсонська вісь: окупанти не полишають свого наміру вивести українські війська зі своїх пластівців на лівому березі Дніпро. Але жодних наступальних (штурмових) операцій ворог не провів.

Водночас українські бійці продовжують активні дії щодо завдання окупаційним військам втрат у живій силі та техніці, виснаження противника по всій лінії зіткнення».

Напруження лише наростає. Щоденні вибухи нас вбивають – Харків наполовину без світла, в Одесі, Кривому Розі подають електрику за графіком, й в інших областях енергетична проблема. Поміж пітьми й руйнувань проступає сила світлих людей, як от дівчини-баристи, яка у поруйнованому від свіжого вибуху закладі у Києві продовжує продавати каву. Вона говорить гарною українською мовою, і від того тепліє на серці.

«Відмовтеся від ненависті на користь любові. Просто забудьте про мову, яку принесла до нашої країни жорстока та брехлива імперія. Для початку просто зізнайтеся українською у коханні близькій вам людині. І ви відчуєте, як у ваших грудях швидше заб’ється серце. У цей момент ваше серце — Україна і є», – написав єврей і українець Віталій Портников.

САП скерувала до суду справу ексзаступників голови Тернопільської ОВА