Повідомити новину

Поширити:

19112Першої суботи листопада відбулися урочистості з нагоди святкування 20–ліття «Музейного комплексу «Лемківське село» в місті Монастириська. А здається, ще зовсім недавно відчинилися двері першого в Україні «оберега-музею» лемківської культури.
Минуло зовсім небагато часу, а наш музей став відомим не лише в Тернопільській області, а й в далеких землях  прадідівських лемківських Бескидів, в кожному куточку Земної кулі, куди розкидала доля наших лемків під час так званого «добровільного переселення в 1946 році».
З плинністю часу, незважаючи на всі перешкоди, наш музей зустрів ювілей з великими здобутками: у фондах налічується до трьох тисяч експонатів, стільки ж чекають своєї черги на опис, дослідження та реставрацію, проводиться розбудова музею просто неба. В кожному із семи дерев’яних будинків «лемківського села» вже стилізована експонатами відповідна тематика лемківського побуту. Щороку, завдячуючи директорові Михайлу Тиханському, експозиція поповнюється не однією сотнею експонатів. А 2016-ий виявився напрочуд плідним – підготовлено до реєстрації півтисячі експонатів.
Дякуючи лемкам, громаді Монастириського району та всім небайдужим, наш музей збагачується не тільки матеріальними цінностями, а й духовними, бо в ньому вирує життя з ранньої весни аж до пізньої осені.
Не обділили увагою і наш скромний ювілей. А розпочалося святкування із 7–го позачергового з’їзду лемків України. Під керівництвом голови Олександра Венгриновича та секретаря Ігоря Дуди обговорювалися питання організаційного характеру щодо роботи Всеукраїнського товариства «Лемківщина» та розбудови музею: реставрації кімнати одягу, побудови виставкової зали та відтворення лемківського обійстя із всіма господарськими спорудами для розширення музею під відкритим небом тощо.
На з’їзді виступили Степан Майкович, Василь Мулеса, Ярослава Галик, Марія Бабійчук, Василь Штокало, Юлія Боєчко, мер Монастириська Андрій Старух та представники лемківських громад. Своїми спогадами про тяжкі роки створення музею та про невичерпний ентузіазм, з яким по крихтах збирали цю духовну цінність, про тих, хто не дочекався до цієї урочистості, та про тих, хто виховує молоде покоління національно свідомої молоді, поділилися й засновники музею о. Анатолій Дуда, Марія Микитин-Старищак, Марія Собашко та Михайло Громосяк.
Приємна, тепла обстановка гуртувала присутніх у велику лемківську родину і нагадувала відому лемківську поговірку «Вшитки лемки гев до купи».
Людмила ХАРИК,
науковий працівник музею