Нарешті без «маски-шоу»?

Бюро економічної безпеки замінить податкову поліцію й ще деякі служби.
Останніми роками боротьба з економічними та фінансовими злочинами в Україні була доволі млявою. Наприклад, торік було зареєстровано 1287 проваджень за ухилення від сплати податків. Однак обвинувальних вироків було винесено лише 10 із загалом 18 судових рішень. Розмови про нову ефективну структуру були, однак до реальних справ не доходило. І ось нарешті Верховна Рада зробила перший крок у цьому напрямку. Парламент ухвалив у першому читанні закон про створення Бюро економічної безпеки.
Єдиний орган протидії економічним злочинам
Як зазначають автори законопроєкту, наразі економічними злочинами займаються три державні структури – податкова міліція, Служба безпеки України та Національна поліція. Відповідно до законопроєкту, податкову поліцію ліквідують і єдиним органом, що займатиметься економічними правопорушеннями, стане Бюро економічної безпеки. На думку авторів документа, це усуне дублювання функцій у відомствах та допоможе оптимізувати роботу державних структур.
«Бюро економічної безпеки – і Президента, і партії «Слуга народу» обіцянка, яку ми давали в передвиборчій програмі, суть її в тому, щоб у СБУ забрати економічні функції і передати окремому органу, який буде займатися аналітичною роботою, щоб не допустити «маски-шоу» на підприємствах», – розповів після голосування в першому читанні голова депутатської фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.
Відповідно до законопроєкту, Бюро економічної безпеки України запобігатиме, виявлятиме, припинятиме та розслідуватиме злочини у сфері економіки та бізнесу.
Конкурсний відбір і підзвітність Кабміну
Очолюватиме Бюро директор, якого призначатиме Кабінет Міністрів за поданням конкурсної комісії на 5 років. Одна й та сама особа не може очолювати відомство більше як два строки поспіль.
Варто зауважити, що в першій редакції проєкту директора мав призначати Президент. У зв’язку з тим, що рішення Конституційного суду про призначення Президентом директора НАБУ викликало чимало запитань, на засіданні Комітету було прийнято рішення про внесення змін до проєкту, відтак, Бюро буде підпорядковане уряду.
Кількість працівників Бюро обмежена 4000 тисячами осіб. Детективи оперативно проводитимуть розшукову діяльність, а також досудове розслідування злочинів. Крім того, представники Бюро матимуть доступ до державних автоматизованих і довідкових систем, реєстрів і баз даних.
Відбір кандидатів до Бюро, як і директора, буде конкурсним. Це дасть змогу залучити найкращих фахівців, вважають експерти.
«При цьому питання призначення кадрів податкової міліції залишається можливим – у разі відповідності кандидата заявленим кваліфікаційним вимогам. Це забезпечить справедливість і рівність, а також дасть можливість державі найняти фахівця, в якого вона раніше вкладала ресурси і час», – переконаний голова Комітету з питань фінансів, податкової та митної політики Данило Гетманцев.
Щоб уникнути корупції всередині органу, буде створено підрозділ внутрішнього контролю. Крім того, кожні три місяці Бюро публікуватиме звіт про діяльність на своєму офіційному вебсайті.
 Зменшиться тиск на бізнес
Експерти вважають, що поява Бюро економічної безпеки зменшить втручання правоохоронців у діяльність бізнесу. СБУ більше не вриватиметься зі зброєю на підприємства. Утім, щодо окремих положень проекту, у бізнесу та політиків є низка питань. Зокрема, не голосували за законопроєкт фракції «Європейська солідарність», «Батьківщина» та «Опозиційна платформа – За життя». В опозиції вважають, що в законі немає чіткого розподілу обов’язків всередині структури.
У Державному бюро розслідувань також заявили, що проєкт потребує доопрацювання окремих положень.
Важливо, щоб при цьому питання економічної безпеки держави вирішувалися системно, з урахуванням компетенцій інших правоохоронних органів. Для ДБР в цьому плані пріоритетними питаннями залишаються норми про підслідність та уникнення дублювання повноважень, заявили у ДБР.
Щодо підприємців, то вони висловилися проти воєнізації працівників Бюро та проти запровадження кримінальної відповідальності за податкове шахрайство. Власне, у Європейській бізнес-асоціації закликали депутатів переглянути концепцію БЕБ, щоб додати громадський та незалежний наглядовий контроль, підвищити відповідальність працівників за незаконні дії, посилити аналітику під час розслідувань та демілітаризувати орган.
У багатьох пунктах бачення бізнесу і влади цілком збігається. За словами Данила Гетманцева, фундаментом БЕБ має стати відкритий конкурс кандидатів, інформаційно-аналітичний підхід в роботі та високий рівень матеріально-технічного забезпечення співробітників.