Колонія

Коли в журналі «Літературний Тернопіль» я натрапив на уривок з роману-епопеї «Колонія» відомого українського письменника Василя Тракала, почав шукати цю книгу. Вийшла вона у видавництві «Дніпро» у Києві. Як кажуть, козак не без долі, а світ не без добрих людей. Доля звела мене з Василем Тракалом у Тернополі. Він подарував мені свій роман та ще й з дарчим надписом. Мене тоді переповнювали хвилюючі і радісні відчуття. Я знав, що не випущу цієї книги з рук, поки не перегорну останню сторінку, відчуваючи, яку потужну енергетику вона несе, яке потужне світло вона випромінює.

Я відкрив для себе Василя Тракала як дослідника архівних документів, збирача історичних свідчень непересічного талановитого письменника, гранувальника слова, літописця Галицького краю. Він відчуває енергетику магічного потягу до нашої минувшини, усе, що пов’язане з історією України, пульс життя. Він йде до читача з душевною відвертістю, самовіддачею, що свідчить про його духовні обшири, глибину інтелігентності і освіченості. Василь Тракало, наче могутній явір, що корінням впивається якомога глибше і міцніше у свій рідний край, прагне увібрати якнайбільше його життєвих соків, щоб вибухнути квітучою кроною в атмосферу історичної пам’яті. Вражає глибинне знання письменника історії України і літератури, вміння їх оцінити і майстерно вплести в сюжет роману увесь трагізм боротьби нашого народу, його тернистий шлях до волі від 1920-х років і до сьогодення. 

Червоною ниткою у романі проходять долі представників кількох поколінь різних галицьких родин, а також особи історичні – Степан Бандера, Роман Шухевич. Події в романі розгортаються не тільки в Україні, а й у Польщі, Німеччині, Росії, Канаді, Сполучених Штатах Америки. Автор майстерно змальовує ті історичні часи, які пережили герої його роману: і панську Польщу і більшовицьких «визволителів», і німецьку окупацію, і знову комуністичну окупацію. Особливо образно він показує всю сутність тоталітарної комуністичної системи, коли говорить устами свого персонажу о. Невільського на чині похорону батька голови колгоспу Василя Зброжика: «Тікають від Божого слова, від священника ніби від диявола, чи дикого звіра… Рідні діти стоять на вулиці, а чужі люди –сусіди, знайомі – ховають з подвір’я тата. Так, пам’ятайте, виховати може тільки комунізм».

 Проводячи історичні паралелі в міжчассі, автор змальовує картини становлення Української державності уже в наш час. Майстерно вигравіровує психологічні портрети героїв роману, зокрема Івана Млинового, у якого перед очима пропливла понівечена доля, сплюндрована Україна. Невільна держава. Колонія. Скільки страждань, скільки тернистих доріг було подолано, а дожив, з очей потекли сльози радості. Колонія зникла, на місце якої стала з колін нова молода незалежна держава – Україна.

Завершується роман подіями сьогодення, які сколихнули молоду державу. Майдан. Війна з російським агресором на Донбасі. І знову долі галичан приймають новий виклик історичного часу. Творчий доробок майстра слова Василя Тракала не може не викликати подиву, захоплення, гордості, що серед нас живуть такі талановиті, непересічні творці прекрасного.

Тож, читайте, шановні читачі, думайте, аналізуйте, щоб нам знову не повернутися в колонію.   

 

Be the first to comment

Leave a Reply

Your email address will not be published.


*