Повідомити новину

Поширити:

Учора в усіх населених пунктах краю освятили воду. Здавна люди вважають, що на Водохреща, з опівночі до опівночі, вода має цілющі властивості і зберігає їх упродовж року, лікуючи тілесні й духовні хвороби. Цього дня у всіх містах і селах, де є церкви, святять воду. Віддавна в народі освячену на Водохреща воду вважають своєрідним спасінням від багатьох недуг. Її дають пити важкохворим, нею освячують храми, домівки, домашніх тварин. Залишається загадкою той факт, що вода з Водохреща не псується, не має запаху і може зберігатися тривалий час.
А ще вода має пам’ять, і ця життєва істина підтверджена багатьма вченими. Вода реагує на слово, людські емоції, музику. Вода – носій інформації, запам’ятовує все, що відбувається навкруги.
На Тернопільщині відомі десятки випадків, коли люди у селах виливали у потічки гноївку, а потім ставалося лихо, у мілкому потічку могла втопитися худоба, зрештою зникнути сам потічок чи річечка, або внаслідок зливи потічок ставав великою, бурхливою рікою, зносив будинки, велика вода забирала худобу.  Як, наприклад, у с. Мирне на Підгаєччині на початку 20 століття поблизу Лабиної гори вода забрала дітей і худобу.
На межі між селами Сороцьке Теребовлянського і Козівка Тернопільського районів є джерело. На цьому місці у 1950 р. дитина із с. Сороцьке побачила образ Діви Марії. У радянські роки це джерело часто засипали землею, хоча люди постійно його розкопували. Одного разу житель села Сороцьке, засипавши джерело, повертався додому на мотоциклі. Проїжджаючи біля річки, він впав у це джерело і живцем згорів. Після цієї події джерело більше не засипали. У 1991 році на цьому місці збудували капличку.
Відомі десятки, сотні фактів, котрі підтверджують істину прислів’я: «Не плюй у криницю, бо доведеться з неї ще води напитися».
Останні роки для жителів Тернопільщини позначилися значною проблемою – пересохли криниці, джерела і малі ріки, а також ставки. Так, лише минулого року пересохли р. Свинорийка, притока р. Горинь в с. Чайчинці Лановецького району, р. Заболоч, притока р. Жирак в с. Синівці Лановецького району, а також р. Кнур в Теребовлянському районі.
Тому люди знову почали звертатися до Пресвятої Трійці – покровительки криниць і джерел, будуючи чи відновлюючи каплички чи фігури, бо до води завжди потрібно ставитися з особливою шаною, а тим більше – Йорданської.
Віктор КАРПОВИЧ
На фото: Йорданське водосвяття у с. Токи на Підволочищині, початок ХХ ст.