COVID: відплата людству?

Зізнаюсь щиро: дуже вже набрид
Отой коронавірус чи COVID.
Ніхто не знає досі, що воно за штука
І в чиї двері візьме та й постука.
Болячка ця, якщо сказати можна, справедлива
І до “клієнтів” своїх аж ніяк не вередлива:
Вражає всіх: і бідних, і багатих,
І трохи скромних, і надміру аж пихатих.
Не “порішати” з нею і нічим її не підкупити –
Ну, як так в Україні можна жити?!
Здається іноді, що кара із небес з’явилась
За те, що людство зовсім берега пустилось…
Раніш вмирали старші, нині гинуть й молоді…
І як зарадити отій біді? 
Як вберегтись – дистанцію тримати?
Але ж так хочеться гарненько погуляти!
З “колєгами” зустрітися й гуртом
Погомоніти і хильнути за столом,
А он свята вже на порозі: конфеті, вогні, корпоративи…
Ну, як відмовитись від цього дива?!
Носити маски? Хай їх носять… лохи,
А нам на “фейсах” їх не треба анітрохи.
Обійдемось! Дасть Бог, нас пронесе!
Цікаво, які завтра цифри телевізор принесе?
Пророкували в квітні, що помруть сім (!) тисяч – це здавалось так багато,
А що ж про десять  з лишком тисяч нинішніх казати?
І це ще не кінець і не кінця початок –
Здається, людство лиш отримує тепер завдаток
За те, що голос розуму і совісті дедалі менше чути,
За те, що ми людьми перестаємо бути…
Ігор ДУДА