Повідомити новину

Поширити:

Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду розглянула апеляційні скарги сторін у справі стосовно Андрія С. на вирок Чортківського районного суду від 23 січня 2023 року.

Як встановлено судом першої інстанції, вранці 26 березня 2022 року на одній із вулиць села Васильків Чортківського району між Андрієм С. й Михайлом М. на побутовому ґрунті виникла суперечка, що переросла у конфлікт. 44-річний Андрій С. двічі ударив потерпілого ножем – у підборіддя та у спину, заподіявши йому тяжке тілесне ушкодження.

Вироком Чортківського районного суду Андрія С. визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України (умисне спричинення тяжкого тілесного ушкодження, небезпечного для життя в момент заподіяння) та призначено покарання із застосуванням ст. 69 КК України – 3 роки позбавлення волі.

Крім того, з обвинуваченого на користь потерпілого стягнуто 50 тис. грн моральної шкоди та 20 тис. грн понесених судових витрат за надану правову допомогу.

Усі учасники процесу не погодились із судовим рішенням та подали апеляційній скарги, в яких просили вирок суду першої інстанції скасувати і винести новий вирок. Так, прокурор і представник потерпілого Михайла М. вважали, що місцевим судом безпідставно застосовано до Андрія С. положення ст. 69 КК України та призначено покарання нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч. 1 ст. 121 КК України. При цьому сторона обвинувачення вказала, що Андрій С. покинув місце злочину, залишивши пораненого, а провину визнав частково. Матеріальні збитки відшкодував також частково, сплативши уже під час судового розгляду 5 тис. грн, і категорично відмовився компенсувати моральну шкоду. Крім того, хоча судом було накладено арешт на майно, обвинувачений намагався продати свій автомобіль. Зважаючи на наведене, прокурор просив призначити Андрієві С. позбавлення волі строком на 6 років, а представник потерпілого – найсуворіше покарання, передбачене санкцією статті, та стягнути з обвинуваченого на користь Михайла М. 200 тис. грн моральної шкоди і понесені ним витрати на правову допомогу.

Натомість захисник обвинуваченого стверджував, що потерпілий першим напав на Андрія С. – кинув йому в спину камінь. Його підзахисний злякався та з метою оборони дістав із кишені ніж й махнув перед обличчям потерпілого, випадково зачепивши шию. Коли Михайло М. знову нахилився за камінням, обвинувачений штовхнув його чи знову вдарив ножем (мовляв, точно Андрій С. не запам’ятав). Тому захисник просив перекваліфікувати дії на ст. 124 КК України (умисне заподіяння тяжких тілесних ушкоджень, вчинене у разі перевищення меж необхідної оборони) та призначити покарання у вигляді громадських робіт.

Колегія суддів Тернопільського апеляційного суду, провівши частково судове слідство та детально проаналізувавши матеріали кримінального провадження в межах поданих апеляційних скарг, дійшла висновку, що місцевим судом правильно кваліфіковано дії Андрія С. за ч. 1 ст. 121 КК України. Факт того, що обвинувачений умисно спричинив Михайлові М. ножові поранення, підтверджено показаннями як самого потерпілого, так і протоколом слідчого експерименту, висновком судово-медичної експертизи, іншими матеріалами кримінального провадження, ретельно дослідженими та перевіреними у суді першої та апеляційної інстанцій.

Так, допитаний у судовому засіданні потерпілий розповів: конфлікт між ними виник через дії обвинуваченого, який викидав сміття поблизу його домогосподарства. Він зробив зауваження Андрієві С., а коли повернувся до нього спиною, обвинувачений ударив його ножем у щелепу, коли ж зігнувся, – у спину. При цьому заперечив нанесення будь-яких ушкоджень Андрію С.

Допитаний в суді обвинувачений не навів переконливих доказів того, що йому щось перешкодило завершити конфлікт після першого удару ножем, після якого Михайло М. випустив камінь і відійшов на декілька метрів. При цьому колегія суддів зауважила, що доводи Андрія С. про те, що він діяв у стані необхідної оборони, базувались виключно на припущеннях, були необґрунтованими та безпідставними.

За таких обставин застосування місцевим судом ст. 69 КК України призвело до призначення Андрієві С. явно несправедливого покарання, яке не відповідало тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м’якості.

З урахуванням наведеного, колегія суддів відмовила захиснику обвинуваченого Андрія С. у задоволенні апеляційної скарги, але частково задовольнила апеляційні скарги прокурора та представника потерпілого Михайла М. Вирок Чортківського районного суду скасовано й ухвалено новий, яким Андрія С. визнано винним за ч. 1 ст. 121 КК України і призначено 5 років позбавлення волі. Цивільний позов потерпілого задоволено частково та стягнуто з Андрія С. на користь Михайла М. 100 тис. грн моральної шкоди і 8 тис. грн витрат на правову допомогу. У решті вирок суду першої інстанції залишено без змін, повідомили у пресслужбі Тернопільського апеляційного суду.