Апатія. Чому у людини розвивається стан «нічого не хочу»

Тільки на три речі можна дивитися нескінченно: вогонь, воду і людина, що наполегливо прямує до своєї мети. Кожен захоплюється такими особистостями, адже вони мають неймовірний вогник в очах. В дитинстві у всіх в певний момент спалахувала мрія і ми з захопленням чекали її здійснення. На жаль з часом, у багатьох зникає бажання досягати дитячої мети.

Причини розвитку апатії

У всіх людей є «солодкі» бажання, але дорослі переживання, обов’язки та звички поступово заглушають внутрішній голос. Причини, що перешкоджають:

• Депресія: патологічний стан, для якого характерне зниження настрою, думки негативного характеру, обмеження здатності виконувати функції. Фізіологічні прояви: знижений рівень дофаміну. Якщо людина понад 2 тижні помічає симптоми депресії (пригнічений настрій, порушення сну та апетиту, тяжкість при виконанні звичайної роботи) доцільно знайти цікаве заняття до смаку, наприклад, гра в ігрові слоти та звернутися до психіатра;
• брак віри у себе: при виникненні певного бажання мимовільно виникає думка, що все це нереально, безглуздо або «не зараз». Однак, навіть найменші бажання і їх досягнення надають нам життєву енергію, мотивацію рухатися далі. За довготривалої відсутності віри може сформуватися стиль мислення, в якому всі бажання розглядаються як дещо марне;
• втома: прислухайтесь до тіла і розуму. Для виконання задуманого необхідна енергія. Якщо життя заповнене одним «треба», людина починає страждати. Необхідно знайти баланс між відчуттям задоволення від життя і рутинною роботою;
• навичка ефективного керування бажаннями: Дорослі мають більше можливостей впливати на своє життя. Однак, для цього їм необхідна коректна система менеджменту бажань. Вона дозволить зберегти здатність відчувати бажання, критично мислити та втілювати задумане у життя;
• погані асоціації: підриває енергію та задоволення. Хоча бажання повинні надихати нас і приносити радість, якщо вони викликають страх, сором, злість та інші неприємні емоції. А це може стати перешкодою на шляху до втілення бажання. Наш мозок працює за принципом мінімізації страждань та збільшенні задоволення. Якщо бажання асоціюються з багатьма неприємними емоціями, мозок починає «давати задню». Людина починає переконувати себе, що бажання – щось погане. Це може бути результатом внутрішніх переконань, що управляють рішеннями та емоціями.

Якщо особа зазнавала невдач у досягненні бажань, вона може відчувати розчарування та пригнічення під час досягнення мети. Це нормально, але важливо не дозволити негативним почуттям заважати впливати на результат. Людина інколи схильна навіть до незаслуженого знецінення власних досягнень (наприклад, відмовляється святкувати їх).