Більше ніж на два місяці тернопільським рибалкам доведеться забути про улюблену справу.
З 1 квітня по 10 червня діє заборона на промисловий та любительський вилов риби й інших живих ресурсів на час ходу риби на нерест та період відкладання ікри. Дозволено риболовлю однією вудкою на один гачок і на спінінг з берега у спеціально визначених місцях, перелік яких можна знайти на сайті Управління охорони, використання і відтворення водних біоресурсів та регулювання рибальства в Тернопільській області.
«Полювання» на браконьєрів
На Тернопільщині є кілька організацій, які «полюють» на браконьєрів у період нересту. Одна з найактивніших – ГО «Скеля». Керівник громадського об’єднання Андрій Об’єщик каже, часто доводиться годинами вичікувати, щоб зловити браконьєрів на гарячому. Але, якщо порушники попались – справа обов’язково дійде до суду.
Браконьєрів знаходять серед своїх
Нещодавно активісти виявили більше семи кілометрів сіток із десятками кілограм риби у приміщеннях рятувальників на дальньому пляжі.
Збитки, які завдавали тернопільському ставу браконьєри, можна оцінювати у мільйони гривень. Окрім цього на базі також виявили спеціальні пристосування для незаконної ловлі під льодом, а також лебідки для витягування неводів з берега.
«Про факти браконьєрства нам неодноразово повідомляли рибалки-любителі, – розповів керівник ГО «Скеля» Андрій Об’єщик. – Ще минулої осені громадські активісти навідалися на цю станцію і побачили свіжі сліди виходу на воду. Одразу попередили працівників рятувальної станції, аби ті не займалися незаконним промислом».
Та після цього рибалки неодноразово фіксували факти ловлі сітками поблизу дальнього пляжу. Щоб вистежити браконьєрів, громадським активістам довелося сидіти у засідці чотири дні. Сьогодні ними займаються правоохоронці.
Рибу вбивають не лише браконьєри
На жаль, сьогодні рибу у тернопільських водоймах вбиває чи не кожен другий житель області. Андрій Об’єщик називає таких людей несвідомими браконьєрами.
«Відходи з заводів і стихійних сміттєзвалищ, нечистоти – головні вбивці риби. Ми неодноразово ловили на гарячому хлопців, які спускають у воду відходи. Якщо на річці – ця «бомба» вибухне не скоро, бо для стоячих водойм – це справжня катастрофа.
На початку березня ми задокументували утилізацію відходів від забою тварин у русло річки Нічлава. Страшно навіть подумати, що буде з жителями м. Копичинців, якщо все це потрапить у криниці, я вже не кажу про шкоду, завдану водоймі», – зауважив керівник громадської організації «Скеля».
Ще однією проблемою, що спонукає до браконьєрства, є вільний продаж незаконного спорядження для вилову риби. Відтак для боротьби з порушниками потрібно діяти в комплексі.
Незаконний вилов риби – вдарить по кишені
Андрій Об’єщик радить, перш ніж порушувати закон – оцініть суму збитків, яку ви можете заплатити за браконьєрство у період нересту.
«Хочу нагадати скільки зараз «коштує» незаконний вилов риби. Ось штрафні санкції, які застосовують на окремі незаконно виловлені види риб (за одну штуку, незалежно від ваги та розміру): судак – 510 грн.; сом – 425 грн.; щука, форель – 340 грн.; сазан – 306 грн.; карась сріблястий, окунь, верховодка (уклія), в’юн, йорж – 17 грн. тощо. Недешево? Тоді за рибою на берег лише з вудкою або на ринок – з грошима».
Наталя ЛУКІВ
Leave a Reply