“Квітневий ранок 1943 року для села Молотків став днем болю та смерті. Саме 80 років тому, 29 квітня, село було спалене дотла, вбито 617 мирних жителів, серед яких 92 дитини – їх проколювали багнетами, кидали у вогонь, топили у криницях”, – йдеться у дописі.
У річницю цієї трагедії, невинно вбитих та закатованих фашистами жителів села вшанували молитвою на мітингу-реквіємі.
Захід відбувся на місці колишньої кузні, де живцем спалили молотківських чоловіків. Тепер тут пам’ятний знак.
Пережив Молотківську трагедію батько тернополянина Володимира Мосейка.
“Моєму батькові Олексієві було півтора місяці, коли німці оточили село. Наша родина жила на околиці від села Осники, їм вдалося врятуватися. Бабця розказувала, що врятував їх якийсь добрий німець. Він сказав заховатися їй з дитиною за купою гною. Вони послухали й там заховалися”.
Виходець із Молоткова Володимир Мосейко розповів Суспільному, що його дідові Севастіяну із старшим сином вдалося втекти ярами до Іванковець.
“Після тої трагедії, дід вже й не сподівався побачити дружину та молодшого сина. І зустріч з ними була для нього величезною радістю. А от чоловіка бабиної сестри Тетяни спалили заживо в кузні. Бабця казала, що впізнала його тіло по ґудзиках”.
Хресною ходою учасники мітингу-реквієму пройшли до меморіального комплексу “Молотківська трагедія”, де на стіні пам’яті сотні прізвищ та імен тих, хто не пережив той квітневий ранок.
“Історія пишеться не лише рядками, а й пам’яттю. Поряд із Молотківською трагедією маємо Бучу, Гостомель, Умань, Дніпро… Передаємо тодішню історію, творимо нову і дякуємо захисникам та тим, хто працює в тилу, за чисте небо. Вічна пам’ять усім невинно вбитим та закатованим”, – йдеться у повідомленні Лановецької міської ради.