25.11.2024
19:43
Тернопільським школярам розповіли про добровольчі формування
Тернопільським школярам розповіли про добровольчі формування ХХ-ХХІ століть. Патріотичну годину для учнів провели в обласному краєзнавчому музеї з нагоди Дня добровольця.
Про це розповів завідувач відділу новітньої історії Володимир Пукач.
За його словами, говорили про легіон Українських Січових Стрільців, вояків Української Повстанської Армії та Сили оборони України періоду російсько-української війни 2014-2023 років.
“Легіон Січових стрільців почав формуватися в 1914 році з розпалом Першої світової війни в складі австро-угорської армії. Метою цього легіону було створити новітню українську армію того часу і вибороти єдність усіх українських земель. В цей легіон першочергово вступали учні гімназій, тобто інтелігенція, люди, які не підлягали призову в австро-угорську армію. Це було абсолютно добровольче військове формування і до нього входило молоде покоління. Зголосилося 28 тисяч добровольців, з яких австрійська влада дозволила сформувати легіон тільки 2, 5 тисяч осіб”, – розповів Володимир Пукач.
Ще одна локація – бій під Крутами, який відбувся 29 січня 1918 року біля залізничної станції Крути за 130 кілометрів від Києва, – каже старша наукова працівниця обласного краєзнавчого музею Любов Левенець.
“У нерівному бою з більшовицькою навалою загинули учні та студенти. Це були перші добровольці-герої, які захищали українську державу. Тому що саме напередодні було проголошено Українську Народну Республіку”.
Патріотичну годину в обласному краєзнавчому музеї проводять вперше, каже Володимир Пукач.
Цей захід присвятили Дню добровольця.
“Починаючи від Легіону Січових стрільців 1914 року, продовжуючи періодом Української Народної Республіки, Української повстанської армії і теперішнім добровольчим рухом у ході російсько-української війни, ми хочемо розповісти молодому поколінню, як формувалися ці добровольчі підрозділи. Важливо знати, хто допомагав цим підрозділам, які бойові акції вони проводили і які їхні заслуги у боротьбі за українську самостійну і соборну державу”.
Серед учасників заходу – ветеран російсько-української війни Ігор Войцехівський на псевдо “Поляк”. Він пішов на фронт добровольцем у серпні 2014 року, воював у селищі Піски на Донеччині. Чоловік розповів учням про свій бойовий досвід.
“Доброволець – це людина доброї волі. Той, хто за покликом душі і серця робить добрі справи. Наразі маємо захист України. Як я став добровольцем? Повторю слова одного зі своїх побратимів: “Мене заставили. Хто заставив? Сумління”. Мені було соромно перед моїми синами за те, що вони ростуть в країні, яка не розбудована і навіть те, що ми здобули, може бути втрачене за короткий час. Ну і прадід був січовиком, дідусі були в УПА. Я зібрав речі, закупив амуніцію і поїхав на фронт. Був у Пісках, коли була запекла боротьба за Донецький аеропорт. В аеропорту самому не був, служив артилеристом, стріляв по підступах до аеропорту, не дозволяв сепаратистам штурмувати наших хлопців”.
Перед учнями також виступив історик, професор, автор книжок про російсько-українську війну Микола Лазарович. Вперше він пішов воювати у 2015 році добровольцем. Вдруге пішов на фронт у 2022. У краєзнавчому музеї зараз зберігають особисті речі чоловіка, серед них форма ЗСУ.
“Добровольчі формування були ще й у козацьку добу. Значна частина гетьманських формувань також була добровольчою. Тривалий час у нас не було своєї державності й навіть не було боротьби за національну державність. Це по суті З 1909 року, коли зазнало поразки повстання під проводом гетьмана Мазепи, який разом зі шведами намагався домогтися незалежності України. І до Першої світової війни таких формувань у нас не було. Під час Першої світової війни молодь організувала Легіон Українських січових стрільців. І це був абсолютно добровольчий підрозділ, тому що всі, хто мав бути мобілізований – їх мобілізували, а лишилися люди, які могли собі просто бути на печі і їх би не чіпали, вони могли не наражати себе на небезпеку, але пішли добровольцями до 30 тисяч осіб, як хлопців, так і дівчат, які хотіли зв’язати два періоди національно-визвольної боротьби в одне – той період, який закінчився в 1709 і той, що розпочався в 1914 році. Взяли 2,5 тисячі з 30 тисяч, бо більше не треба було. І коли їх запитали чому вони йдуть, що вони можуть зробити, вони відповіли: “Навіть якщо загинемо, на наших могилах будуть хрести з написами “Упав за волю України”. Такого війська як Легіон Українських січових стрільців в українській історії більше ніколи не було і хто значи буде. Пізніше добровольчі формування – це УПА, яка боролася в надзвичайно важких умовах”, – каже Микола Лазарович.
Також на патріотичну годину прийшов військовий капелан Микола Квич. Він разом з учасниками помолився за бійців, які загинули, захищаючи Україну.
“Війна застала мене в Севастополі в 2014 році. Я був військовим капеланом військово-морських сил. Через три дні покинув місто, бо далі залишатися там з сім’єю я не міг. Продовжив роботу капелана і досі ним є. Коли почалася війна – церква не була осторонь, десятки священників, які не були капеланами, теж пішли на фронт, щоб бути поряд з українськими воїнами. Розкажу історію, яка для мене є незабутньою. Одного разу ми з моїм підрозділом доїхали до Єнакієво. Я працював з особовим складом і з багатьма хлопцями вже спілкувався, але з командиром ще не було можливості поговорити. І якось я підійшов до нього й запитав, чи можу з ним поспілкуватися. Розмовляючи, він мене запитав, хто я, бо я був у військовій формі і на той час ще шевронів не було. Я відповів, що я військовий капелан. Він підняв голову і запитав: “А що ти тут робиш?”. Я сказав: “Хочу бути поряд з вами і надавати вам духовну підтримку”. Він відповів: “Мені вже тут так набридло, так хочу додому, але побачивши тебе готовий бути тут ще”.
Прийшла на патріотичну годину дев’ятикласниця Вікторія Киричук. Каже, вдячна добровольцям, які стали на захист України.
“Вони захищають, дарують нам життя, ми дуже їм дякуємо. Вони є справжніми нашими героями, нам потрібно молитися за них”.
Ще одна відвідувачка – Каріна Федорчак. Вона також навчається у 23 школі.
“Добровольці – захисники нашої держави і я дуже ними пишаюся. Сюди я прийшла, щоб більше дізнатися про добровольчі формування. Історії, які тут розповідали, мене дуже зацікавили. Було цікаво послухати добровольців, які прийшли сюди. Особливо про 2014 рік”.
